Методичні напрацювання

    

                                       Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Красноградський коледж Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

 

 

 

           

 

 

                       

Пальчикові забавлянки

 

Методичні рекомендації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красноград – 2019

УДК 378.016 (072)

С  47

Укладачка:

Слабінська Л. Д., викладачка каліграфії, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Рецензенти:

Шабі С. В., викладачка методики навчання української мови, спеціаліст вищої категорії, старший викладач, голова циклової комісії філологічних та соціально-економічних дисциплін Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради;

Бобкова О. І., методистка Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, спеціаліст другої категорії

 

Слабінська Л. Д.

С  47   Пальчикові    забавлянки  / Л. Д. Слабінська. – Красноград : ФОП  Сирота Т. В., 2018. –  62 с.

 

У методичних рекомендаціях подано практичну систему вправ пальчикової гімнастики від А до Я, зібрано цікаві завдання, які можна використовувати на уроках у початкових класах.

Мета методичних рекомендацій – допомогти вчителеві початкової школи, вихователю закладу дошкільної освіти урізноманітнити види роботи та зацікавити дитину на уроках письма. Твори сучасної дитячої літератури та малюнки до них,  теоретичні та практичні матеріали, серія  ігор  і  вправ    викличуть  зацікавлення у дошкільників та першокласників  щодо виконання практичних вправ. 

Методичні рекомендації призначено для вчителів початкової школи, вихователів дошкільних закладів, батьків, студентів спеціальності «Початкова освіта», «Дошкільна освіта».

 

УДК 378.016 (072)

Затверджено на засіданні навчально-методичної ради Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Голова навчально-методичної ради ____________Л. Д. Котелевська                     

 

                                                                       © Л. Д. Слабінська, 2019

 

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………………………………… РОЗДІЛ І. ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА ЗА ЗМІСТОМ ТА ПРИЗНАЧЕННЯМ……………. 1.1   Пальчикова гімнастика як основа розвитку дрібної моторики………………………………….. 1.2 Методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор…………………………………   РОЗДІЛ ІІ. ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА ВІД А ДО Я............................................................................ ПІСЛЯМОВА………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………. ДОДАТОК Уроки письма з використанням пальчикових ігор ……………………………………...

4   8   8   13   15 51 53   55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

                                 Витоки  здібностей і обдарувань

дітей  – на кінчиках їхніх пальців.

В. О. Сухомлинський

 

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Основна мета цього курсу полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

У процесі початкового навчання української мови постійно проводиться робота над формуванням компетентності уміння вчитися. Важливо навчити молодших школярів організовувати свою навчальну діяльність, сформувати в них почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати  з  новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Початковий курс мовно-літературної освіти розпочинається в 1 класі з навчання грамоти, метою якого є формування в першокласників навичок читання і письма, розвиток комунікативних умінь, пізнавальних здібностей, здатності спілкуватися українською мовою в особистому й суспільному житті.

Реалізація зазначеної мети здійснюється за такими змістовними лініями: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Навчання письма – складова частина загальної програми з рідної мови, її не можна розглядати ізольовано. Вона знаходиться у тісному   взаємозв’язку  з  навчанням читати, з розвитком усного і писемного мовлення, від неї залежить грамотність і в підсумку культура писемного мовлення людини.

У процесі реалізації лінії «Взаємодіємо письмово» в 1  класі пріоритетним є формування графічних, технічних, гігієнічних та елементарних орфографічних навичок.

Досягнення мети розбірливого письма учнів на кінець 1 класу за найменших зусиль вимагає від учителя застосування доступних і цікавих прийомів письма, спрямованих як на розвиток координації руху руки (пальців, кисті, передпліччя), окоміру, орієнтації в рядку сітки зошита, ліво-правобічної орієнтації в площинному просторі, сприймання букви, так і зміцнення дрібних м’язів кисті. Перериваючи процес письма для перепочинку, який є обов’язковим (частотність і довготривалість його залежить від письмового навантаження), крім фізкультхвилинок, рекомендується використовувати для вправляння пальців маніпуляції  з олівцем, викладання з паличок (олівців) заданих фігур на парті, вирізування найпростіших фігур ножицями тощо.

Витоки  здібностей  та  творчого  обдарування  дітей  знаходяться  на кінчиках  їхніх  пальчиків.  Від  них,  образно  кажучи, постійно  течуть  тоненькі струмочки,  які  наповнюють  джерело  творчої  думки.  Чим  більше впевненості та винахідливості в рухах дитячої руки, тим тісніша взаємодія руки із знаряддям праці, тим складніші рухи, необхідні для цієї взаємодії, тим яскравіша творча стихія дитячого розуму.  Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову  втому.  Вони  здатні  поліпшити  вимову  багатьох  звуків,  а значить – розвивати  мовлення  дитини. 

На сьогодні у значної частини дітей спостерігається слабкість розвитку зорово-рухових і слухових зв’язків, недостатній розвиток тонкої моторики, графічних навичок. Вивчення рівня розвитку тонких диференційованих рухів пальців і кисті рук  у дітей,   які   навчаються  у першому класі,  доводить,   що у багатьох з них рух рук недостатньо цілеспрямований і  погано підкорюється завданням діяльності. Особливо  слабко розвинуті  скоординовані рухи ведучої руки, погано сформовано уміння використовувати письмові приладдя – ручку чи олівець  як робочий інструмент. Серед багатьох проблем нової чотирирічної початкової школи однією з найбільш складних й  актуальних є формування у найменших (шестирічних) першокласників навичок письма.

Для  початку навчання письма   дуже  важливо,  щоб  у  дитини були добре розвинені м’язи дрібної моторики. Пальчикова гімнастика є гарним помічником  для підготовки  руки дитини до письма, розвитку координації.

Пальчикові ігри та вправи – унікальний засіб для розвитку дрібної моторики і мови в їх єдності  і взаємозв’язку. Розучування текстів з використанням «пальчикової» гімнастики стимулює розвиток мовлення, просторового, наочно-дієвого мислення, довільної і мимовільної уваги, слухового і зорового сприйняття, швидкість реакції і емоційну виразність, здатність зосереджуватися. Крім цього, пальчикові ігри розширюють кругозір і словниковий запас дітей, дають початкові математичні уявлення й екологічні знання, збагачують знання дітей про власне тіло, створюють позитивний емоційний стан, виховують впевненість  у собі.

Пальчикові ігри, розроблені з використанням  творів дитячої літератури, максимально корисні для розвитку дитини. Вони змістовні, цікаві, насичені  за своїм дидактичним наповненням.

Запропонована пальчикова гімнастика не тільки перетворить виконання завдань на цікаву гру, але  й допоможе підготувати дрібні м’язи кисті рук до письма.

У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднань, плавне письмо складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учнів); дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватися під час письма.

Формування графічних навичок, техніки письма  є важливою складовою початкового навчання. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливими, його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

ЗА ЗМІСТОМ ТА ПРИЗНАЧЕННЯМ

 

 

1.2   Пальчикова гімнастика як основа розвитку дрібної моторики

 

 

Пальчикова гімнастика – це ігрові вправи для розвитку дрібної моторики (розвиток рухливості пальців та кистей рук дитини). У наш час науково доведено,  що розвиток  мовлення  дитини пропорційно залежить від слухняності (тонусу, сили, точності) рухів пальців рук. Саме тому такі тренування набувають особливого значення у корекційній роботі з розвитку мовлення.

Під час виконання таких вправ у дітей розвивається мимовільна увага, пам’ять, а також відчуття темпу  та ритму мовлення і формуються навички самоконтролю.

Багато з цих вправ проводилось ще нашими пращурами. Ці вправи дійшли до нас у вигляді творів усної народної творчості: дитячих ігор, віршів, потішок та лічилок, що супроводжуються рухами пальців рук.

Сьогодні ці вправи опрацьовані, доповнені та зведені у систему. Тепер вони, крім розваг, покликані до стимулювання інтенсивного розвитку мовлення дитини і включають:

-        віршовані та невіршовані пальчикові вправи, лічилки та потішки; веселі ігри для пальчиків; ігри  з тіньовими фігурами;

-        ігри і малювання мотузкою;

-        ігри з дрібними предметами (фантиками, ґудзиками, камінцями, горішками, паличками тощо);

-        різні графічні ігрові вправи (малювання  по клітинках, з’єднання крапочок, малювання візерунків тощо);

-        ліплення з пластиліну, глини та інших матеріалів;

-        ігри з мозаїкою та конструкторами.

Основне призначення використання пальчикової гімнастики – перемикання уваги і розвиток дрібної моторики,  яке  здійснюється на початкових етапах шляхом наслідування діям дорослих. Рух пальців рук має тісний взаємозв'язок з мовної функцією, тому правильна координація рухів робить величезний вплив на розвиток мовлення дитини. При супроводі рухів пальців повторенням римованих рядків потішок, віршів у дітей формується правильна вимова звуків, удосконалюється пам’ять, виробляється вміння говорити чітко і швидко, погоджуючи мову і рухи.

Особливою популярністю користується пальчикова гімнастика для дітей, з супроводженням віршами або співом, що дозволяє проводити заняття ефективніше і цікавіше, спонукаючи тим самим дітей до творчості і вигадування своїх нових рухів, за які обов’язково слід хвалити дитину. Для розвитку фантазії  у малюків можна надіти на пальчики різні ковпачки або розмалювати подушечки пальців смішними героями, та обіграти ситуацію. Головне, щоб дітям подобалося  і вони отримували максимум користі, а уроки були для них в радість, тому що гармонійний психологічний розвиток – насамперед.

Пальчикова гімнастика для дошкільнят  та першокласників має величезне значення, оскільки покликана підвищити рухову і координаторно активність дитячої руки, підготувавши її тим самим до письма. Чим регулярніше будуть такі заняття, тим легше й успішніше  дитина навчиться писати. Деякі вчені відзначають, що заняття пальчикової гімнастикою в подальшому впливають навіть на почерк дитини.

Рівень розвитку дрібної моторики – один  із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують  співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються вправи на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики викликає   негативне ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу.

Батьки, педагоги, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем:

-          по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини;

-          по-друге, покращують розвиток мовлення малюка;

-          по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.

Із самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики, причому регулярно, адже саме тоді буде досягнуто вагомий ефект від цих спеціальних вправ.

Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, а не  викликати перевтомлення.

Пальчикові ігри допомагають не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини,  а приходять на допомогу у скрутні хвилини плачу або болю, щоб організувати діяльність маляти впродовж дня, відволікти, створити приємну атмосферу в домі.

Пропонуючи малюку таку гру, важливо одразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати всі рухи і поступово їх повторювати. Дитина відтворює рухи наших рук, а в її гортані спочатку повторюються всі звуки, а через деякий час вже чуються відтворені склади, слова із запропонованої гри. Світ пальчикових ігор дарує радість і малятам, і батькам,  і педагогам.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Такі ігри дуже емоційні, захоплюючі, сприяють розвитку мовлення  та творчості. Кожну вправу пальчикової  гімнастики бажано виконувати декілька раз по черзі обома руками та  поєднувати у невеликий комплекс дві-три вправи (пригадувати попередні, або ті, які найбільше сподобалися). Виконувати їх можна  перед початком,  посередині та  наприкінці уроку.

«Пальчикові ігри» допомагають дитині відтворити реальність навколишнього світу – предметів, тварин, людей, їхню діяльність, явища природи. Під час «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук і мовлення.

«Пальчикові ігри» – це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків. У багатьох іграх необхідна участь обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу», тощо.

На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження  у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості дітей, таку роботу потрібно проводити з усіма дітьми.

Пальчикові ігри різноманітні за змістом, їх розподілено на групи за   призначенням:

1.  Ігри-маніпуляції.

Ці вправи учень може виконувати самостійно або за допомогою вчителя, батьків. Вони сприяють розвиткові уяви. У кожному пальчику дитина бачить певний образ:

«Пальчик-хлопчик, де ти був?»;

«Ми ділили апельсин»;

«Цей пальчик хоче спати»;

«Цей пальчик – дідусь».

2. Сюжетно-пальчикові вправи.

До цієї групи належать також вправи, які дозволяють дітям зображати предмети транспорту  і меблів, диких і домашніх тварин, птахів, комах, дерева.

3. Пальчикові вправи в поєднанні зі звуковою гімнастикою.

Учні  по черзі з’єднують  пальці кожної руки один з одним та випрямляють,  стискають пальці в кулак або розтискають їх, промовляючи  в цей час  звуки: [б-п]; [т-д]; [к-р].

4. Пальчикові кінезіологічні вправи («гімнастика мозку»).

За допомогою таких вправ компенсується робота лівої півкулі. Їх виконання вимагає від дитини уваги, зосередження. Наприклад, «Кільце» (по черзі перебирати пальці рук, з’єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і так до останнього пальця).

5. Пальчикові вправи в поєднанні з самомасажем кистей і пальців рук.

У цих вправах використовуються традиційні для масажу рухи – розминка, розтирання, натискання, пощипування (від периферії до центру):

   «Помиємо руки під гарячим струменем води» (рух, який імітує миття рук).

 «Надіваємо рукавички» (великим і вказівним пальцями правої руки розтираємо кожен палець лівої руки, починаючи з мізинця, зверху вниз).

6. Театр в руці.

Такий вид дозволяє підвищити загальний тонус, розвиває увагу і пам’ять, знімає психоемоційне напруження.

«Метелик» (стиснути пальці в кулак і по черзі випрямляти мізинець, безіменний і середній пальці,  а великий і вказівний з’єднати в кільце).

«Тріпотіння пальців» (випрямленими пальцями робити швидкі рухи).

7. Казка.

Дітям пропонується розіграти казку, в якій кожен палець будь-який персонаж.

8. Народні ігри.

Досить ефективним у тренуванні пальців  є використання народних ігор-забавлянок.

Учитель може повторити вивчений матеріал, дати творчі завдання, диференціювати. Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій,  дитина пізнає самого себе, розвиває своє тіло і пристосовується до умов довкілля.

 

 

1.2  Методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор

 

Для навчання у школі дуже важливо, щоб  у дитини були добре розвинені м’язи дрібної моторики. Пальчикові ігри – хороші помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. Завдяки пальчиковим іграм дитина отримує сенсорні враження, у неї розвивається уважність і здатність зосереджуватися. Такі ігри формують добрі взаємини між учителем і учнем.

Включення пальчикових ігор та вправ у будь-який урок викликає в учнів пожвавлення, емоційний підйом і надає специфічну тонізуючу дію на функціональний стан мозку і розвиток мови.

1. Перед грою потрібно з учнями обговорити її зміст, відразу при цьому відпрацьовуючи необхідні жести, комбінацію пальців, рухів. Це не тільки дозволить підготувати школярів до правильного виконання вправи, але й створить необхідний емоційний настрій.

2. Перед початком  виконання  вправи діти розігрівають долоні легкими погладжуваннями до приємного відчуття тепла.

3. Усі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.

4. Учитель виконує вправи разом з учнями, при цьому демонструючи власну захопленість виконання.

5. При виконанні вправ необхідно залучати, по можливості, всі пальці руки.

6. Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним перемиканням з одного руху на інший.

7. Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дитиною легко, без надмірного напруження м’язів руки, щоб це приносило йому задоволення.

8. Усі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності учневі надається допомога.

9. Кожна вправа повинна мати свою назву, тривати кілька хвилин і повторюватися протягом уроку 1-2 рази.

10. При повторних проведеннях гри текст поступово розучується разом із вчителем напам’ять, діти вимовляють його в цілому, співвідносячи слова з рухами.

11.Вправи поступово потрібно замінювати іншими  залежно від літери, що вивчається на уроці. До виконання вправ, які сподобалися учням найбільше, можна повертатися за бажанням.

12. Непотрібно  ставити перед учнями кілька складних завдань відразу (наприклад, показувати рухи і вимовляти текст). Обсяг уваги в учнів шестирічного віку обмежений, і це може «відбити» інтерес до гри.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

ВІД  А до Я

 

 

  Може,  маленька   дитина   повторює     те,   що було вже зроблено, створено  іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, вона –  творець;   її розумова діяльність – творчість.

 В. О. Сухомлинський 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перед початком проведення пальчикової гімнастики на першому уроці  бажано ознайомити учнів  з назвою кожного пальчика та запам’ятати її, щоб при виконанні завдань на наступних уроках діти не плутали їхні назви. 

 

П’ять пальчиків ми маємо

І так їх називаємо:

Мізинчик – скромний, чемний,

А поруч – безіменний.

Середній  то найвищий,

А вказівний – той нижчий.

Великий палець – п’ятий, 

Не можемо не знати.

Їх пестим, доглядаємо.

Вони ж потрібні нам таки –

Найкращі з них помічники.

 

Пальці однієї руки випрямити, притиснути один до одного та утримувати напружені пальці до рахунку. Виконувати спочатку кожною рукою по черзі, а потім обома руками одночасно. Після виконання вправи  струснути кисті рук.

 

«Кулачок»

 

Цей пальчик – маленький, (загинаємо мізинчик).

Цей пальчик – слабенький, (загинаємо безіменний пальчик).

Цей пальчик – довгенький, (загинаємо середній пальчик).

Цей пальчик – сильненький, (загинаємо вказівний пальчик).

Цей пальчик – товстун, (загинаємо великий пальчик).

Ну а разом – кулачок!

 

«Ананас»

      

Гість з далекої країни,
Фрукт тропічний ананас,
Продається в магазині
І смаком дивує нас.

 

            Діти закривають долоньки, імітуючи кульку, а потім розкривають пальці, імітуючи листя фрукту.

 

 

«Бабуся в окулярах»

З ранку і до ночі 
Трудиться бабуся.
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити, підмітати,
Я сама скоренько
Приберу кімнати.
                 Лев Квітко

 

Зобразити  півовали пальцями рук, піднімаючи їх до очей. На що це схоже?

 

«Барабанщик»

Барабанчик 
Бухав, бухав. 
Барабанив я 

І слухав. 

А бабуся каже: 

– Досить! 

Бач, Богдан 
Побухать просить! – 

Дав я брату барабан – 
Барабанить хай 
Богдан.

           

 

 

 

 

 

Витягнути униз вказівний і середній пальці, інші стиснути в кулаки. Імітувати пальцями марширування у ритмі вірша про барабанщика. На останні слова вірша плеснути в долоні.

 

«Баран»

 

Йшов баран по крутих горах.

 

Вказівний і середній пальці обох рук імітують крок, останні пальці зігнуті і притиснуті до долонь.

 

Вирвав травку.

 

Пальці обох рук напружені, з положення «розведені в сторони» збираються в пучок,  торкаючись  подушечками пальців рук, рвуть травку. 

 

«Білка»

Сидить білка на візочку.

Продає горішки:

Лисичці-сестричці,

Горобцю, синичці,

Михайлику товстоп’ятому,

Зайчику вусатому...

 

Почергово  розгинати всі пальці, починаючи з великого.

 

«Будиночок»

Ця будівля є повсюди,

У ній живуть хороші люди.

Він складається з цеглинок

Називається…(будинок)

Зобразити будиночок  з трубою. Долоні трохи зігнуті, кінчики пальців стикаються: середній палець руки піднятий вертикально вгору, зображуючи трубу, кінчики мізинців торкаються один одного, утворюючи пряму лінію (балкон).

 

«Ведмедик»

Ведмедик товстун

У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.
Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.

Бойко Григорій

Складаємо мордочку з пальців: лоб широкий, з боків круглі вушка, посередині приплюснутий ніс. Середній і безіменний пальці притиснуті зверху великим. Вказівний і мізинець підняті вгору й зігнуті.

«Вовк» 

Вийшов вовчик погуляти,
Вовченяткам  щось   придбати,
До кошари підбирався,
До ягнятка підкрадався.

А собаки носом взнали,
На   злодюгу   гавкать   стали…

        Яків Жарко

Зробити «пароплавчик», великі пальці розвести в сторони. Вказівні пальці зігнути всередину долоні   та показати   ними   лоб, а   іншими пальчиками   у вигляді «човника» –  верхню і нижню щелепи.

 

 «Горобчики»
 

У садочку на бузочку
Горобчики цвірінчать,
Молоденькі, чепурненькі
Разом голосно кричать.

Жарко Яків

 

Показати п’ять пальців – це горобці на заборі. Потім загинати по одному,  ніби вони по черзі полетіли.

«Горобчик»
 

Чик-чирик, горобчику,

Не пустуй, мій хлопчику.

Не послухавсь горобець,

Скік у трави навпростець.

Стрибав по обніжку,
Зламав собі ніжку.

Василь Вітка

 

Долоні повернені до себе, великі пальці випрямлені від себе й переплетені (ніби чіпляються один за одного). Великі пальці – голівка, інші зімкнуті пальці  це крила. Помахати ними.

Гра «Угадай, хто я»

Хвіст трубою, спритні ніжки –Плиг із гілки на сучок! 
Носить білочка горішки 
В золотий свій сундучок.

Бойко Грицько

            Один учень за допомогою пальців зображує звірятко, діти відгадують, хто це, а потім усі разом зображують те ж саме звірятко.

«Гра на фортепіано»

Блискуче, темне піаніно,

відкрите віко, клавіш ряд,

чиясь рука іде повільно

по білих, чорних невпопад.

                           Олексій Тич

Діти імітують гру на інструменті. Спочатку однією рукою по черзі, потім двома руками.

 «Гуси»
  

Летіло як міх,

Упало як сніг,

Лопатами ходить

А рогом їсть.

Передпліччя вертикальне. Долоня під прямим кутом. Вказівний палець спирається на великий. Усі пальці притиснуті один до одного. Двома руками діти зображують гусей.

 

 

 

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель Нової школи – вихователь нового покоління

Красноградський коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Державний стандарт початкової загальної освіти грунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової змісту початкової загальної освіти та підготовки високопрофесійного, компетентного вчителя початкової школи

Для вчителів початкових класів Нової  української  школи затверджено професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти». Документ визначає загальну інформацію про стандарт, навчання та професійний розвиток вчителя, а також конкретний перелік його функцій. Новим стандартом конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог, виконуючи кожну з покладених на нього функцій. Вчителеві мають бути притаманні духовність і висока моральність, інтелігентність, професійна компетентність, творче мислення, самостійнісь   досліджувати та вміння давати колегам поради щодо навчання, розвитку, виховання та соціалізації учнів початкових класів.

 «Вчитель Нової школи – вихователь нового покоління, користуватиметься свободою творчості і професійного розвитку. Педагогіка партнерства буде однією з основ школи, заснованої на взаємній повазі до особистості, праві вибору і відповідальності за прийняті рішення», – наголосила Лілія Гриневич, розповідаючи про один з основних принципів Нової української школи – освітній контент на основі компетентностей.       

Педагог, який здатний і готовий до здійснення інноваційної  творчої діяльності в початковій школі, може досягнути результатів лише тоді, коли він усвідомлює себе професіоналом, має установку на творче сприйняття наявного інноваційного досвіду і його необхідне перетворення. Такий учитель усвідомлює, що результатом учня у ХХІ столітті має стати конкретний продукт, в якому оцінка не є результатом, а лише мірою вимірювання «якості» продукту. Саме такий підхід сприяє професійній підготовці майбутнього фахівця і змінює позицію у спілкуванні викладачів і студентів, що ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого навчання і є основою для створення освітнього середовища, розуміння та поваги до особистості.

Сьогодення вимагає від кожного вчителя відповідальності за свою роботу, уміння творчо працювати, відмови від шаблонних форм і методів навчання. Головне – учитель має бути творчою особистістю. Творчим може бути і молодий учитель, і вчитель з великим педагогічним стажем.  Отже, творчий учитель — це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмета, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів

      Тому основні завдання педагогічного колективу коледжу спрямовані на формування складових професійної компетентності майбутнього вчителя діяльності : 

-           педагогічні, психологічні  та професійні;

-          професійні  знання та вміння;

-         професійні психологічні позиції вчителя, яких вимагає педагогічна професія;

-         особистісні якості;

-         забезпечення системної реалізації концептуальних засад Державного стандарту загальної початкової освіти;

-         створення відповідних організаційно-педагогічних умов для його впровадження;

         Дієвості педагогічного супроводу сприяють: наявність у студентів позитивної мотивації до педагогічної діяльності, поетапність і неперервність формування педагогічних компетентностей, створення можливостей для самореалізації та саморозвитку  у процесі навчання та проходження  різних видів практики в початковій школі.

Розвитку творчості та  креативності  допомагають насамперед заняття з методик, на яких викладачі знайомлять студентів з новими концепціями розвитку школи, навчають самостійності у проектуванні та конструюванні навчальних занять, створюють атмосферу, що спонукає  студентів усвідомлювати важливість здобутих знань, умінь і навичок,

Циклова комісія викладачів філологічних дисциплін опікується проблемою набуття майбутніми фахівцями практичного досвіду. З цією метою періодично проводимо моніторинг фахової майстерності студентів-випускників як під час занять так і під час проведення пробних уроків. Під час занять з методики української (російської) мови на ІІІ курсі майбутні фахівці проводять фрагменти уроків із залученням учнів початкової школи. Під час практики – уроки, які відвідують і студенти ІІІ курсу, і представники адміністрації, і викладачі окремих методик. Саме здатність підготувати і провести  урок за присутністю «гостей» надихають студентів спроектувати свої креативні якості: творчість, фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, наявність власної точки зору.   Для студентів важливо усвідомити, що вчитель – це людина, яка має  поділитися  багажем знань зі своїми учнями, колегами, батьками.

З метою виявлення готовності майбутніх фахівців до педагогічної діяльності перед початком педагогічної практики «Перші дні дитини в школі» серед студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта»» було проведено анкетування на тему «Компетентності вчителя Нової української школи», щоб з'ясувати, як студенти в дійсності розуміють  відповідальність що стосовно реалізації  програми Нової української школи. Пропонувалось кожній відповідній компетентності поставити бали:

3 - погоджуюся, 2 - посередньо, 0 - не погоджуюся.  Максимально кожна компетентність - 99 балів (33 студенти).

Базові компетентності вчителів початкової школи

Компетентність	Пояснення	Знаю/вмію	Чи стосується щоденних уроків у класі (стосується-3, посередньо- 2, ні-0)
Професійно-педагогічна компетентність	Обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії	/	26
Соціально-громадянська компетентність	Розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти,досягаючи компромісів.	/	19
Загально- культурна компетентність	Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва	/	33
Мовно-комунікативна компетентність	Володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію тощо	/	41
Психологічно-фасилітативна компетентність	Усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню школярів та їхній індивідуалізації	/	30
Підприємниць- ка  компетентність	Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життяз метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави	/	10
Інформаційно-цифрова компетентність	Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства.	/	26

  Опитування показує:  частина студентів  уважає, що усвідомлення глобальних проблем людства, уміння генерувати ідеї та втілювати їх у життя не стосуються щоденних уроків (19 балів із можливих 56).  Вони не готові втілювати підприємницьку  компетентність, самостійно генерувати ідеї, втілювати їх у життя й заробляти на них (10 балів із 56 можливих). Потребує доопрацювання питання щодо  обізнаності студентів із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища.

Тільки 26-ма балами із 56 можливих оцінена важливість на щоденних уроках інформаційно-цифрової компетентності. у багатьох учителів під час уроку єдиними "цифровими" засобами є дошка й крейда.

         Тому до програми спецкурсу « …….», що запроваджено для студентів ІІІ курсу з 2018-2019 навчального року та робочих програм відповідних навчальних дисциплін внесено коригування, що дасть можливість більш детальніше опрацювати значення базових компетентностей учителів початкової школи. Творче ставлення до життя, готовність і прагнення до зустрічі з новим, опір відсталості  формують такі якості майбутнього фахівця як рішучість, принциповість, сміливість.

Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе вирішення наявних проблем навчання та виховання учнів відповідно до нових освітніх парадигм.

Продиктований потребами сучасності високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки, а й усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.

 

Література:

1. Будак В. Д. Якість педагогічної освіти – майбутнє України / В. Д. Будак // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: збірник статей до традиційної IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. - С. 3-6.

2. Ваколя Т. І. До проблеми професійної компетентності вчителя початкових класів [Електронний ресурс] / Т. І. Ваколя. – Режим доступу: http://dspace.uzhnu.edu.Ua/jspui/bitstream/lib/3490/1/.pdf – Назва з екрана.

3. Гриневич Л. Неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас [Електронний ресурс] / Л. Гриневич. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2016/08/4/216010/. – Назва з екрана.

5. Казанжи І. Оновлення базової підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах формування загальноєвропейського освітнього простору [Електронний ресурс] / І. Казанжи – Режим доступу: http://www.kspu.kr.ua/en/ntmd/konferentsiy/3-mizhnarodna-internet-konferentsiia-2015/sektsiia-1/3521- onovlennya-bazovoyi-pidhotovky-maybutnikh-uchyteliv-pochatkovoyi-shkoly-v-umovakh-formuvannya- zahalnoyevropeyskoho-osvitnoho-prostoru - Назва з екрана.

6. Ковальчук В. І. Тенденції інноваційного розвитку сучасної школи в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Ковальчук // Імідж сучасного педагога. - 2015. - № 7. – С. 3-6. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ isp_2015_7_2 - Назва з екрана.

7. Ковальчук В. І. Тенденції розвитку освітньої системи в Україні / Василь Іванович Ковальчук // Economics, science, education: integration and synergy. Materials of international scientific and practical conference, 18-21 January 2016 / Василь Іванович Ковальчук. – Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2016. – С. 79-80.

8. Концепція «Нова українська школа» / упор. Л. Гриневич – К.; 2016. – 34с. 16. Модернізаціяпочаткової освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https ://translate.google. com.ua/translate?hl=ru&sl=uk&u=http://roippo.org.ua/upload/iblock/93f/programa-zakhodu10_11.03.16. doc&prev=search – Назва з екрана.

9. Підготовка майбутніх учителів початкової школи: сучасні виклики: матеріали доповідей Міжнародної конференції (м. Одеса, 21 травня 2017 р.) [Електронний ресурс] / Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Ушинського. - http://www.pdpu.edu.ua/abiturientam/plan- naboru/241-galereya-novin/1905-mizhnarodna-konferentsiya-pidgotovka-majbutnikh-uchiteliv-pochatkovoji- shkoli-suchasni-vikliki-2 - Назва з екрана.

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхи становлення професійної компетентності педагога в                                  умовах реформування освіти

                                                     Л.Д. Слабінська

Красноградський коледж Комунального закладу «Харківська

гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради

Зміна суспільних відносин, зміна громадського життя, ціннісних орієнтирів, ставлення громадян до освіти й освіченості зумовили актуальність такої проблеми, як досягнення якісно нових високих результатів освітнього процесу, що відбувається в закладах освіти усіх рівнів, починаючи від дитячих дошкільних закладів і закінчуючи вищими навчальними закладами.

У зв’язку з цим різко зростає роль викладача, вчителя, вихователя, як основного вирішального фактора, що забезпечує формування і розвиток досвідченої, всебічно розвиненої особистості.

Для сучасного навчального закладу потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно шукають найбільш ефективні шляхи і засоби навчання, виховання і формування громадян, здатних сприяти духовному відродженню України. В умовах реформування освіти, надання педагогові свободи творчого вибору форм, методів, прийомів навчання принципово змінюються підходи до організації системи підвищення його кваліфікації.  Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 зазначено «…метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти». Основними видами підвищення кваліфікації є:

- навчання за програмою підвищення кваліфікації;

- стажування

- участь у семінарах, практикумах,тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

На сьогодні суспільству потрібен високо компетентний професіонал-педагог, який володіє глибокими педагогічними знаннями, надбанням національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень. Основою забезпечення ефективної педагогічної діяльності працівників освіти і досягнення інтегрованого очікуваного результату освітнього процесу є організація у вищому закладі освіти  науково обґрунтованої цілеспрямованої науково-методичної роботи, яка передбачає підвищення  професійного рівня викладача відповідно до кон’юнктури ринку праці  та залучення до постійного професійного самовдосконалення практично всіх педагогічних працівників.

Таким чином, очевиднішою стає реальність докорінної перебудови системи науково-методичної роботи, яка все більше не відповідає потребам сьогодення, засвідчує свою нежиттєздатність. Криза цієї системи виявляється перед усім у тому, що  наявне відставання змісту і форм управління науково-методичною роботою.

Педагог, що формує творчу особистість, повинен бути новатором по суті своїй. Тільки тоді нові ідеї, прогресивні принципи та прийоми допоможуть йому створювати нові педагогічні технології, впроваджувати різноманітні інновації в освітній.

Практика дає неоднозначну відповідь на питання: «Чи кожного педагога можна навчити творчій, пошуковій діяльності?» Можна навчити багатьох, можливо і більшість педагогів, але лише тих, які мають чітку мотивацію, ясну мету, велике прагнення навчитися працювати на науково-дослідницькому рівні, творчий потенціал.

К.Д. Ушинський дуже вдало визначив, що практика без педагогічної науки – це те, що знахарство в медицині. Відомий німецький педагог-демократ А. Дістервег визначив «… без прагнення до наукової роботи педагог… неминуче попадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності».

На сучасному етапі методичну службу слід розглядати як маркетингову сферу освітніх послуг, основна діяльність якої спрямована на задоволення потреб у товарах (інтелектуальна (видавнича) продукція) і послуга (науково-методичне забезпечення дослідницької діяльності педагогів.

Технологія педагогічного іміджменту, акмеологія техніки навчання дорослих повинні ґрунтуватися на засадах нового управління етики і включати такі напрямки діяльності:

-         реалізація рівнево-кваліфікаційного, вікового підходів до навчання педагогів;

-         індивідуальний підхід як створення педагогічного менеджменту щодо створення педагогічного продукту.

Шлях становлення професійної компетентності педагога – це поступове, складне і далеко не завжди лінійне сходження від викладача-дилетанта до справжнього майстра, суб’єкта професійної діяльності. Для того щоб правильно визначити перспективи подальшого зростання викладача напрямки, засоби, форми підвищення кваліфікації і побудувати індивідуальну траєкторію розвитку, потрібно вивчити шлях його становлення як професіонала та рівень досягнутої майстерності.

Одним з пріоритетних напрямків в організації роботи є створення індивідуальних технологій самореалізації особистості викладача, технології творчого навчання і збагачення суб’єктного досвіду педагога, технології створення позитивного «Я – концепція» викладання, механізм творчого пошуку, який допоможе педагогові духовно відбутися в освітянському просторі.

Як показує досвід роботи багатьох педагогічних закладів вищої освіти

I-II рівнів акредитації педагогічна творчість інноваційного рівня можлива за наявності системи в роботі викладача, розуміння закономірностей її розвитку. Потрібно на кожному з управлінських рівнів зняти зайві обмеження, щоб  викладачі розпочали втілювати інновації, в процесі яких набуватиметься досвід творчої, пошукової діяльності.

            Ми вважаємо, що розбудова  науково-методичної роботи як системи підтримки педагогічних інновацій в Україні, має стати складовою реформування освіти, спрямованої на якісне поліпшення всіх ланок цілісного педагогічного процесу та здійснюватись  за такими напрямами:

1. Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на   вивчення     педагогічної     теорії     та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.

2. Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки,
культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.

3. Освоєння методики викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням майстер-класів, застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних методів і форм навчання.

4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики організації освітнього процесу.

6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

Правильно спланована модель науково-методичної діяльності:

1) Спонукає викладача до особистої творчості, створення авторських посібників, програм, обміну досвідом, публікації у фахових виданнях та педагогічній пресі;

2) Розвиває творчий потенціал педагога, надихає його до само­ствердження, самовдосконалення;

3) Вдало спланована самоосвіта вчителя сприяє його фаховому зростанню, розвиває, ініціативу, творчість педагога, дає можливість результативно застосовувати продук­тивні форми і методи інноваційного зростання педагога.

Однак запровадження інновацій потребує усвідомлення змін як на рівні викладача так і на рівні адміністрації. В основі діяльності повинні бути ідеї співробітництва, взаємодовіри, співтворчості, загальна гуманітарна культура. Турбота керівника закладу освіти – педагогічна культура педагогів, формування творчої особистості студента, створення умов розвитку колективної та індивідуальної творчості, психологічного клімату, атмосфери відкритості, зацікавленості.

 

 

                         Список використаних джерел:

 

1.     Булка Н.І. Креативність і соціальна компетентність.// Педагогічна психологія та соціальна робота. – 2001. –  №10. –  С. 46-49.

2.     Власова О.І. Мотиваційний компонент  навчальної діяльності.// Педагогічна психологія: Навч. посіб. – Київ: Либідь, 2005. – С.126-136.

3.     Карамушка Л.М. Мотивація діяльності працівників освітніх організацій як чинник успішності управління.// Психологія освітнього менеджменту: Навч. посіб. – Київ: Либідь, 2004. – С. 215-227.

4.     Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників [https://zakon. rada.qov.ua//aws/show/800-2019-% DO%BF]

5.     Корніяка О.М. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування. // Педагогічна психологія та соціальна робота. – 2003. – №1. С. 38-43.

6.     Кузь В. Труд, талант, і творчість: Сучасний вчитель – будівничий нової школи. // Рідна школа. – 2004. - №6 – С. 9-11.

7.     Макагон К. Діагностика готовності педагогів до пошукової діяльності.//  Рідна школа. – 2002. - №1 – С.27-29.

8.     Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальним закладом. – Харків. Видав. гр. «Основа», 2003. – 80с.

9.     Підгреб’я Н. Науково-методична робота – орієнтація на творчість // Завуч. – 2010. –  №33 – С. 5-13.

10.  Н.Чельтер. Організація методичної служби // Завуч. – 2011. –  №19-20. – С. 3-25

 

    

Ігровий матеріал на уроках письма як засіб розвитку творчих   

                                      здібностей   першокласників.

На нинішньому етапі розбудови держави українська мова набула державотворчого статусу, займає важливу роль і місце в структурі мовної освіти та життєвої необхідності досконалого оволодіння нею усіма громадянами України. Державна мова покликана розв’язувати проблеми освіти, розвитку та виховання підростаючого покоління. Мета навчання української мови полягає у створенні умов для формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє виражальними засобами рідної мови, усіма її видами, типами, стилями, жанрами акумульованими в ній духовними скарбами.

Зміст мовної освіти поділяється на культурологічну, комунікативну, лінгвістичну змістові лінії. Так, лінгвістична лінія ознайомлює з основами мовної системи, формує і удосконалює практичні вміння і навички володіння усною та писемними формами української літературної мови. Як бачимо, одним із основних завдань початкового етапу навчання української мови є володіння учнями писемним мовленням. Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків – літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил письму.

Підготовка до письма починається вже в першому класі у підготовчому періоді навчання грамоти. Так, на кінець підготовчого періоду програмою ставиться ряд вимог до початкових умінь учнів, серед яких є наступна вимога: правильно сидіти, тримати ручку під час письма, рухати руку вздовж рядка, орієнтуватися на сторінці зошита, зображувати і розташовувати у робочому рядку елементи букв. Робота над формуванням та розвитком культури писемного мовлення здійснюється і у наступних класах.
        Щоб донести красу рідної мови до кожного першокласника, викликати бажання оволодіти нею досконало, необхідно підтримувати стійкий інтерес до вивчення граматики, мовних явищ. Зробити цей процес цікавим, захоплюючим допоможуть дидактичні ігри. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Найвільніше діти себе почувають і розвиваються у грі, де найсприятливіша атмосфера для спілкування.

Враховуючі дані психології про доцільність використання ігрових завдань у навчанні молодших школярів, дослідники вважають, що саме мовні ігри найбільше сприяють розвитку кругозору учнів, мовної здогадки й пам’яті.  Ігрові вправи звільняють дітей від емоційної напруги, дають їй можливість більш влучного й реалістичного пізнання власної особи, стимулюють розвиток творчості та інтелекту. Граючись з іншими, учні вчаться встановлювати спільні контакти, розв’язувати певні проблеми в парах та групах.

Успіх використання гри залежить передусім від атмосфери необхідного мовного спілкування, яку вчитель створює в класі. Важливо, щоб учні звикли до такого спілкування, захопилися та стали разом із вчителем учасниками одного процесу.

Подаємо систему дидактичних ігор для використання на уроках письма в першому класі зметою здійснення закріплення навичок каліграфічного письма.

ЗВУКИ І БУКВИ

«Відлуння»

Учитель називає слова, а діти хором повторюють останній склад.

(Наприклад: ромашка –ка, книга – га, ліс – ліс).

«Впіймай звук»

Вчитель називає ряд слів. Якщо учень почує потрібний звук, то плескає в

долоні. (Слова добираються так, щоб звук був у різних позиціях).

«Назвіть сусідів»

Назвіть сусідів звука [а] в таких словах: басейн, плащ, залізо, упав, комахи,

каже, драбина, жайвір, малий, гай...

«Вередливий звук»

Жив собі, був собі звук у словах, завередував і втік. (Наприклад: звук [к]  ).

Потрібно його впіймати і поставити на місце. (-іт; -аштан; -віти; -рокодил).

 «Який склад загубився?»

(Наприклад: дівчин- , хлоп- , ді-, де-во, со-ка).

«Магазин»

У першому відділі магазину продаються речі, у назвах яких є м’які

приголосні, у другому – тверді приголосні.

«Звук  [с] »

Для цієї гри можна брати будь-який звук.

1. У назвах якого взуття є звук [с]? (босоніжки, сандалі, кросівки...)

2. У назвах якого посуду є звук [с] ? (сковорода, стакан, салатниця,

каструля...)

3. У назвах яких тварин є звук [с]? (собака, лис, лось...)

4. У назвах яких фруктів є звук [с]? (абрикос, слива, апельсин, персик,

смородина...)

5. У назвах яких професій є звук [с]? (слюсар, столяр, суддя, касир...)

6. У назвах яких меблів є звук [с]?(стіл, стілець, сервант...)

«Телеграфісти»

Вчитель промовляє окремі звуки, а діти складають із них слова.

[ л] [і] [т] [о];    [з] [о] [ш] [и] [т]; [п] [ і] [в] [н] [и] [к].

«Така цікава буква»

Учні пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять

дві однакові букви. (Наприклад: загадка, парасолька, Україна, український.

Годинник, корисний. Лелека, посередині...).

«Яке слово заховалось»

Учитель називає склади, а діти добирають слова за цими складами.

(Наприклад: лі –      літо, лінійка, лікар, лівий...)

«Нові слова»

Замінюючи букви, утвори нові слова (Наприклад: майка-гайка-чайка; дід-рід;  тік -;   суд -;    гак - ;     бук -;    калина -  .

«Утвори нове слово»

На початку або в кінці слова додати букву, щоб утворилося нове слово.

Луг – плуг; риба – рибак;  коса – косар; мак – смак.

«Магазин»

У першому відділі магазину продаються речі, у назві яких є приголосні м’які,   у другому – тверді приголосні.

«Ланцюжок»

Склади ланцюжок із 10 слів, де кожне наступне слово розпочинається двома  буквами попереднього: ( Наприклад: тиша – шапка – калина...).

«Переплутанка»

Склади правильно слова і запиши. (Наприклад: ронаво – ворона; лібка -; еосл -; єазць -;  овкв - авод - рооска -.

«Схованка»

Які інші слова заховалися в цих словах? (Наприклад: ялинка – лин; яблуко –лук…  Клітинка, трактор, ведмідь, щедрівка, пиріг, листок ).

«Добери склад»

Добери склад, щоб утворилося слово.

Гру- , кали -, воро-, по-, сос-, коро-.

«Чарівні склади»

Місцями поміняй склади

І з них слова нові склади.

Марко – комар; банка – кабан; наша – шана;  лапи –пила; трава –ватра;

 маса –сама; трохи – хитро рама –мара;

«Нові слова»

З букв одного слова склади кілька нових слів. (Наприклад: айстри – рис, тир, старий, рий...). Жайворонок; сінокосарка;  ластівка; листоноша;

«Дотепник»

ЛО, ПЕД, ВЕ, СИ – це склади.

Швидше слово з них склади! (велосипед)

ЛИ, КРО, ДИ, КО (крокодили)

РО, ДИ, СМО, НА (смородина)

ЧЕ, КИ, РЕ, ВИ (черевики)

«Прочитай слово»

Складання слів  із букв.

М , А , К , О, Л , І, Н, И.

Ліки коліна мілина лимон

Мало лиман лак мак

Ніла Ніл Ліна Колі

«Слова з певним звуком»

Учитель вимовляє звук, а учні записують слова, до складу яких входить

такий звук. ( за певний час).

«Звук і буква»

Вчитель читає слова, а учні записують їх у три колонки:

1. кількість звуків відповідає кількості букв;

2. букв більше, ніж звуків;

3. букв менше, ніж звуків.

Матеріал для гри: дзвінок, дзеркало, бджола, кукурудза, ім’я, яма, їдять,

люди, п’ять, сьогодні, армія, щока, пам’ять, щука, в’язка.

«Утвори слово»

Замінити голосні букви в другому стовпчику і утворити нові слова.

Липа – л-па рід – р-д

Слава – сл-ва сон – с-н

«Звуки – букви»

Робота проводиться в парах. Один учень вимовляє звук, другий – називає

букву, якою цей звук позначається. (Наприклад: [ л] ] - ел, [р] – ер...)

«Угадай слово»

На дошці зроблено запис : В.Р.С.НЬ, В.Р.ЗН. .

- Яких букв не вистачає?

- Доберіть відповідні голосні, щоб вийшли слова.

«Збери букет»

Леся та Іванко збирають букет для мами. Але Леся може брати тільки квіти,

назви яких починаються з м’яких приголосних. А Іванко – назви яких

починаються з твердих приголосних. Допоможіть дітям. Лесі допомагають

дівчатка, а Іванкові – хлопчики.

Тюльпан, нарцис, троянда, півонія, айстра, ромашка, лілія...

М’ЯКИЙ ЗНАК. АПОСТРОФ. БУКВОСПОЛУЧЕННЯ ЬО ТА ЙО.

«Зцілення слів»

Виготовити картки зі словами, в яких пропущено апостроф, або буквосполучення йо, ьо.

Правильно вставити пропущене.

Вороб–в,  га–к, зна–мий, міль–н.

Сер–зний, ра–н, Солов–в, чи–му.

Га–вий, бо–вий, Мурав–в, зна–мий.

Буль–н, с–годні,  с–мий, бад–рий.

Л–н, тр–х, л–х, д–готь.

Ц–го, л–тчик, пен–к, т–хкає.

Дз—б, м – ята,  п – ять, пір–я.

В–язка, п–ють. бур–ян, здоров–я.

Дев–ять, сім–я, подвір–я, солов–ї.

П–явка, в–юн, п–ятірка, м–ясо.

Тім–я, м–яч, полум–я, рум–яний.

«Впіймай апостроф»

Учні плескають в долоні, коли чують у слові апостроф.

Дерево з верхів’я сохне.

Шукає на коржі м’якого, а в труді – легкого.

Його тільки той не б’є, хто не хоче.

Спить солов’їним сном.

Тому тяжко, хто зло пам’ятає.

Як до череди гнать, то й п’ятки болять.

«Упіймай рибку»

На макетах рибок написані слова з пропущеними літерами. Щоб піймати

рибку, треба правильно вставити пропущені літери.

КІН... Л...ОН ОЛЕН... КАРАС... ПЕН...

ДЕН... ОКУН...КИ ДІДУС... ДЕН...КИ

«Хто більше»

1. Діти придумують слова з м’яким знаком в кінці слова (в середині слова).

2. Дібрати слова, в яких букви я, ю, є позначають один звук (І варіант), два

звуки (ІІ варіант).

«Твердий – м’який»

Вчитель промовляє склад з твердим приголосним, а учні навпаки – з  м’яким.    (Наприклад: но –ньо, со – сьо, ло – льо, до – дьо і т.д.)

«Віднови слово»

Книжковий черв’ячок з’їв літери у словах. Допоможіть їх відновити.

На дошці друкованими літерами написані слова.

ЛОС..., ДЕН..., КУЛ...КА, Л...ОН, ПЕН...ОК, ОПЕН...КИ, ПИЛ...НО.

 

НАГОЛОС. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ

«Де наголос?»

Учням роздаються набори карток. У кожного 15 карток з окремими словами.

Розкласти картки на три групи: з наголошеним 1 складом, наголошеним 2

Складом, наголошеним 3 складом. Гру можна ускладнити розкладанням

карток у кожній колонці за алфавітом.

Матеріал для гри:

1. Галя,весло, огірок, слива, зима, молоко, парта, Семен, санітар, клітка сміливий, горобець, Толя, пенал, урожай,

2. Заєць, Борис, молоток, чорний, горох, помідор, Петрик, Тарас, барабан,

Вишня, співати, борона, гречка, кишеня, понеділок.

«Раз, два, три»

Вчитель називає слово. Учні, користуючись сигнальними картками (цифрами 1,2,3), вказують номер наголошеного складу.

Матеріал для гри:

Ластівка, малина, соловей, дерево, дороги, молоко, золото, солома, молоток, озеро, пшениця, інженер, ножиці, турбота, пилосос, родичі, барвінок, крокодил.

«Як правильно?»

Потрібен наголос, малята!

Без нього важко прочитати!

Матеріал для гри:

1. У замку ніхто не жив. Двері замку були на замку.

2. На горі височив старовинний замок. На дверях висів великий замок.

3. Взимку поля вкриті снігом. Поля любить зиму.

4. На березі пасуться кози. На березі пожовкло листячко.

6. У книзі сорок сторінок. У сорок скрипучий голос.

7. Рослині потрібне сонячне тепло. Сьогодні вдень дуже тепло.

«Постав слово на місце»

Слово гірка треба правильно вписати в речення. Поясни значення цих слів.

Біля стадіону є снігова ...... . Редька дуже ..... .

«Правильно наголошуй»

Учасники гри діляться на групи. Вони по черзі зачитують слова, які роздав учитель   на   картках   без   знака   наголосу. Неправильно вимовлене слово

 виправляється. Виграє група, в якої найменше помилок.

Батьківщина, кропива, предмет, бібліотека, кулінарія, сантиметр

 

ОРФОГРАФІЯ

«Орфографічна скринька»

Правильно записати ненаголошену голосну і дібрати перевірне слово.

С...ло. з...рно, с...ни, оз...ро, л...сток, с...стра, м...жа, с...чі.

«Подивись у словничок»

 Перевір за орфографічним словником правопис поданих слів. Виграє той,   хто швидше і без помилок закінчить роботу.

Пш...ниця, к...шеня, кор...дор, орд...н, кр...ниця, с...кретар, абр...кос, д...ван,

к...піти, г...рой, д...ректор, ч...ремха.

«Знайди помічника»

До кожного слова лівого стовпчика доберіть слово з правого, яке допоможе

правильно вибрати потрібну букву.

кр...ло числа з...мля зерна                              ч...сло землі з...рно крила

      «Пишу – сумніваюсь»

Вчитель називає слово. Якщо звук [е] чи [и] в корені слова наголошений,

діти промовляють слово «пишу», якщо ненаголошений, кажуть слово

«сумніваюсь» і добирають перевірне слово.

Стежка, степи, плече, книги, лелека, дитина, чисто, теплий, весна, сестра.

«З букв одного слова»

На аркушах паперу учням дається словникове слово з ненаголошеними[е], [и]. З букв даного слова за певний час скласти і записати нові слова.

Велосипед – (село, сипле, осел, довели, депо, поле, воли, оси, пил, весело,

плесо...).

Очерет – (рот, тре, оре, то, те...)

 

ДЗВІНКІ І ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ

«Одного ладу»

Написати п’ять або десять слів без жодного дзвінкого або без жодного

глухого приголосного.

Кіт, піт, тут, тихо, сито, чисто, тиша, сичить, потік, чашка, хата, так, хочеш,

фото, хто, сич, кит, тато, чесати.

«Утвори слово»

Вчитель пропонує замінити у словах виділені букви, що позначають дзвінкі

приголосні, буквами, що позначають парні їм глухі.

Бив, брати, везло, жар, дерти...

 

ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

«Довга низка»

Підібрати і написати якомога більше слів з подовженими приголосними.

Перемагає той, хто за певний час запише найбільше слів.

«Закінчи слово»

На дошці або на картках записані початки слів з подовженими приголосними.

Матеріал для гри:

Жи..., ли..., ми..., ши..., бага..., заня..., поло..., поши..., гі..., зі..., рі...,

прова..., безси..., дозві..., вугі..., бади..., вмі..., дої..., зна..., вбра..., ката...,

       писа..., ході..., корі..., копа..., чита..., шука... .

 

АЛФАВІТ

«ЗА АЛФАВІТОМ»

Розкласти картки за алфавітом. Учням роздаються набори карток зі    словами.

Матеріал для гри:

Вікно, двері, поріг, стеля, підвіконня, стіна, рама, підлога, квартира, учень.

«Алфавітна естафета»

Гра проводиться по рядах. На    аркуші паперу учні пишуть   по одній букві

алфавіту. Якщо наступний гравець помітив помилку, то виправляє її, а свою

букву не пише і передає аркуш далі.

«Алфавітний  м’ячик»

Вчитель кидає м’ячик одному з учнів і називає першу букву алфавіту, учень

повертає м’ячик учителю, вимовляючи наступну букву і т.д.

«АЛФАВІТНИЙ ЛАНЦЮЖОК»

Учні стають у коло і по черзі називають за алфавітом слова – назви тварин.

Якщо на якусь букву не можуть придумати відповідного слова, то     називають лише букву.

 

СЛОВО

«Хто?, Що?»

Гравці одночасно починають і пишуть протягом визначеного часу (2-5хв)

слова, що  відповідають  на  питання  Що? (назви предметів у класі, назви

меблів  чи  одягу,  посуду,  тощо). Таке  ж  завдання дається і на слова, що

відповідають на питання Хто?

«Продовжи ряд слів»

Вчитель називає декілька слів, а діти слухають і визначають перший склад і

додають слова з тим же початком.

Наприклад: морозиво –молоко –молоток –мова...

Село – семеро – серединка – серп...

Завод – заметіль – заєць – забава...

«Відгадай слово»

      Відгадати слово за характеристикою. Вчитель читає характеристику певного предмета.

Учень, що назве слово, написане на картці, одержує картку. Якщо ж учень   слово називає неправильно,  що відповідає даній характеристиці, то учневі видається чиста картка. Переможцем стає той, хто на закінчення гри має найбільшу кількість карток.

Матеріал для гри:

Буква «я» на початку слова. Слово відповідає на питання ЩО?. У ньому два

склади. (Наприклад: явір, яма, ясен, ятір, якір, ясла, язик...)

       «Ланцюжок»

Утворити ланцюжки до слів, дописуючи до останнього складу поданого

слова ще один або кілька складів, щоб утворилося нове слово.

Гра може бути проведена в групах. Виграв той, у кого довший ланцюжок.

Наприклад, вихідне слово «коса»

( Косаловитишафарамашинадіялинкалина...)

«Весела сімейка»

Правильно назвати тварин, та їх дитинчат:

Мама – лисиця, корова...

Тато –лис, бик...

«Кому, що потрібно»

Вчитель називає професію, а діти називають необхідні для роботи предмети:

Лікар – халат, ліки, термометр, ...

Вчитель – книги, зошити,…

        «Спочатку і з кінця однаково»

        Читати слова зліва направо і справа наліво. Намагатися придумати такі   слова:

        ( Ага, Ада, Аза, Алла, біб, дід, зараз, корок, еге, ого, око, пуп, Пилип, аби риба, де         мед, лісів і сіл, і щуку у кущі, утік кіт...у!)

 

                    Список використаних джерел:

1.  Біда О.А., Кравчук О.В. Інтерактивні технології навчання в початковій   школі / О.А. Біда, О.В. Кравчук – Умань: РВЦ «Софія», 2007. – 123 с. 

2.     Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі /   М.С.Вашуленко – Київ: Освіта, 2006. – 268с.

3.     Зайцева В. Ігровий калейдоскоп / Валентина Зайцева. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2006, – 64с.  

4.     Кашуба Л.І. Навчання через гру: [методичні рекомендації для вчителів початкової школи] / Л.І. Кашуба. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007. – 52 с.

5. Прищепа К.С.   Навчання   грамоти  / К. С.  Прищепа  –  Київ:       «Форум», 2002. – 149 с.  

6. Резніченко Н.І. Українська мова в іграх, казках,     подорожах /               Н.І. Резніченко – Харків: «Основа» 2008. – 237с.                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

 

 

 

       Дитиноцентризм – одна з компонент  сучасної   початкової школи

 

Щасливими можна назвати тих учителів, які дійшли зі своїм класом до    того етапу, коли вони можуть сказати: «Незалежно від моєї присутності, клас працює.  Група досягла самостійності».

                                                                                                    Марія Монтессорі

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головне завдання сучасної початкової школи – не вкласти в дитину максимум знань, а навчити її оперативно отримувати інформацію, яка потрібна їй у кожній конкретній ситуації, виховати її з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, здатною діяти креативно. Бо коли дитина займається тим, що їй подобається, вона знаходить для цього бажання, сили та енергію. І школа має стати тим середовищем, в якому можна все це втілити.

Сьогодні змінюється роль учителя. Його вже не сприймають як безпосереднє джерело знань, бо знання можна почерпнути і з Інтернету, і з різноманітних книг, і з інших джерел. З ретранслятора вчитель має перетворитись на помічника, ментора дитини, який супроводжує її у процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Учитель і дитина — це партнери, тому рішення щодо роботи на уроці вони приймають спільно.

Для реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти  змінено просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання учнів початкової школи. У Концепції окремо акцентовано увагу на впровадження особистісно орієнтованої моделі освіти, основаної на ідеології дитиноцентризму. – максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Дитина стоїть у центрі педагогічної системи. Навколо неї обертається вся освіта. Інтереси дитини стають цінностями освіти. Дитинство – це період інтенсивного фізичного й психічного розвитку особистості, протягом якого відбувається його підготовка до дорослого життя. У новій школі діти мають бути почутими. Треба допомогти учневі стати самим собою, щоб він міг приймати самостійні рішення, самостійно робити вибір і ставати творцем своєї долі. А для цього потрібна свобода вибору. І цьому вибору треба довіряти.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму.

-  свобода педагогічної творчості;

-  активність учнів в освітньому процесі;

- інтереси учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

-  практична спрямованість навчальної діяльності;

-  обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

- виховання «вільної незалежної особистості», яка запалюється любов’ю та керується розумом ;

-  забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності;

-  урахування її вікових та індивідуальних особливостей;

-  забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

У кожній дитині закладено певні здібності, але розкриваються вони у кожного по-різному. У одних проявляються дуже виразно, а у інших можуть дрімати. Тому наша задача спільно з батьками – не дати їм згаснути. Бо кожна дитина, то є зірочка, яку треба запалити своєчасно. Ми повинні добре знати, що діти із задоволенням виконують спільну, дослідницьку роботу, прагнуть самостійності, розв’язують проблемні завдання, або ті, які вимагають кмітливості, творчості. Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо використовуються різні види діяльності: малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Такі заняття сприяють інтелектуальному розвитку дитини через їхню активність.

Для того, щоб створити  комфортні умови для розвитку та формування успішної особистості необхідні наступні інноваційні технології:

- особистісно орієнтоване навчання;

- розвивальне навчання;

- розвиток творчої особистості;

- інформатизація освіти;

- створення ситуації успіху;

- інтерактивне навчання;

- теорія розв’язання винахідливих задач;

- колективна творча діяльність;

- розвиток критичного мислення;

- педагогічна підтримка

      Випускник Нової школи – це:

-   цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

-  патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- інноватор, спроможний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Отже, можна стверджувати, що саме освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій поведуть вітчизняну економіку вперед у XXI столітті.

«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.

                                 Список використаних джерел

1. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. Київ: Педагогічна думка, 2008. – С. 267-311.

2. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

3. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р.

 

 

 

 

 

Ігрові технології на уроках читання  як засіб формування позитивної мотивації навчання

Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань.

В.Сухомлинський

Однією з основних концептуальних засад реформування в межах Нової української школи є створення сучасного освітнього середовища, яке сприятиме творчому розвитку й мотивації учнів до навчання. 

Школа має розвивати інтерес до знань, працювати над відродженням духовності, виховувати високі моральні риси, почуття щирості, доброти. Невичерпним джерелом таких знань і такого виховання є книжка. Завдання педагога – спрямувати освітній процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів, допомогти кожному пізнати себе.

Навчання читання завжди було однією з основних проблем початкової освіти. Значною мірою саме від початкової школи залежить: стануть діти активними читачами, полюблять книгу чи залишаться байдужими до літератури. І якщо дитина навчиться швидко й вдумливо читати в молодшому шкільному віці, то це, як правило, залишиться з нею на все життя, вона матиме широкий світогляд, різнобічні та глибокі знання.

І тут вчителеві допомагають інтерактивні технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, а гра для дітей – це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.

Педагогічна діяльність вчителя в системі інтерактивного (розвивального) навчання має два основні аспекти:

- забезпечує процес розвитку особистості учня;

- постійні зміни самого вчителя.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише створення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості та сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дітей кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватись і знаходити правильні рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх стосунків між ними. У цих іграх школярам потрібно узгоджувати свої дії з діями інших учасників гри, дотримуватись правил, бути справедливими до інших.

Особливо заслуговує на увагу робота в групах, яка надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацьовування прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів).

Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Загальні правила роботи  в групі:

      - кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;

      - усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;

      - обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;

      - усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;

      - усі конфлікти, що виникають, розв’язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

       - усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;

      - після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.

Під час створення груп  дітей об’єднують з різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається,оскільки в різних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків. Використання на уроках читання дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу.

         Наприклад, на формування навичок читання у дітей 6-річного віку в добукварний період на уроках навчання грамоти можна запропонувати ігри:

«Скільки речень?»

Вчитель читає речення. Учні гри  картками з цифрами показують, скільки в ньому речень. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Скільки слів у  реченні?»

Вчитель читає речення. Учасники гри  картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Листоноша приніс листа»

Діти отримують для групи конверти з малюнками, уважно розглядають зображені на них предмети і за завданням вчителя відбирають спочатку ті, назва яких складається з двох складів, потім ті, назва яких має три склади. Відповідають діти з кожної групи по черзі. Інші уважно слухають і перевіряють правильність відповіді на слух.

«Екскурсія»

Учитель створює ситуацію: учні на екскурсії. Звертається до дітей:

 – Сьогодні, діти, ми вирушимо на екскурсію до зоопарку.

Діти в групах обговорюють, кого вони там побачили, а потім  розповідають по черзі з доповненням від кожної підгрупи про побачене.

Картки: вовк, лисичка, бегемот, слон, тигр, коза, верблюд, ведмідь.

Такі екскурсії можна проводити на природу, до аптеки, до магазину та до інших об’єктів , визначених вчителем.

«Посади клумбу»

Для двох команд є по одній клумбі, на яких намальовані квіти. На набірному полотні – картки із записами квітів. Кожна команда вибирає квіти, які намальовані на її клумбі ( квітнуть навесні і квітнуть восени).

Картки: мак, волошка, пролісок, троянда, фіалка, конвалія, барвінок, мальва, кульбаба, ромашка, жоржина, гвоздика, тюльпан. 

«У світі тварин»

Ведучий телепередачі (вчитель) викликає по черзі бажаючих, які імітують поведінку різних тварин. Глядачам потрібно назвати цих тварин і підняти сигнальні картки (складові моделі):

  []    [][]       [][][]       [][][][].

– Назвіть тварин, в назві яких наголос падає на другий склад.     

«Посади парашути»

Парашути опускаються на галявину (за кількістю складів). Кожний парашут   треба посадити на свою галявину.

 Слова на парашутах: щітка,  рушник, порошок, гребінець.

Слова на галявинах: махровий, зубна, густий, білий.

Отже, інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний  матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань. Зростає їх інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується спільна робота «учитель – учень», «учень – учень».

Інтерактивні засоби навчання дають змогу організувати навчальний процес так, що практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не лише одержувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність.

За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись, мають час подумати, обмінятись з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом. Така робота сприяє розвиткові навичок критичного мислення, вміння спільного вироблення рішення, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор.

                                       Список використаних джерел

1. Зайцева В. Ігровий калейдоскоп / Валентина Зайцева. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 64с.

2. Кашуба Л. І. Навчання через гру: [методичні рекомендації для вчителів початкової школи] / Л. І. Кашуба. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007. – 52с.

3. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. – Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.

4. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

5. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання LEGO - цеглинок на уроках навчання грамоти

                   Гра – гігантська комора дійсної думки майбутнього людини

                                                                                                     Д. Ельконін.

LEGO – одна з найвідоміших і поширених нині педагогічних систем, яка використовує предметно-ігрове середовище навчання і розвитку дитини.

Основним видом діяльності школярів є гра. Робота з конструктором LEGO дозволяє молодшим школярам у формі гри досягнути певних ідей, розвинути необхідні навички в житті. Кожна дитина любить і хоче гратися, але не кожен може навчитися робити це самостійно. А коли іграшка порівнюється з міні-предметами реального світу, то дитина доповнює своє уявлення про навколишнє середовище. Маніпулюючи з елементами LEGO, дитина вчиться добра, творчості, радості. Діти – природжені конструктори, дослідники і винахідники. За допомогою гри LEGO відбувається удосконалення та набуття досвіду самостійної роботи, розвиток комунікативних, тактильних навичок, пам’яті, уваги, мислення, просторової уяви, дрібної моторики рук, що стимулює в майбутньому мовленнєвий розвиток і розумові здібності, швидке орієнтування в просторі, здатності зосередитися.

Ці закладені природою задатки найшвидше реалізовуються й удосконалюються підчас роботи з конструктором LEGO, який створює поживний ґрунт для гри, навчання, творчості, фантазії, розвиває критичне мислення, вміння вправлятися з проблемними завданнями, оцінювати ризики, розвивати власний стиль виконання завдання,дозволяє молодшим школярам втілити багато важливих ідей і розвинути необхідні в подальшому житті навички.

На уроках навчання грамоти LEGO служитиме зручним інструментом, що дозволить легко подолати ряд типових труднощів при вивченні та закріпленні навчального матеріалу.

1. Гра «Хто добре чує звук [ж]»

(Гру можна проводити і з іншими звуками.)

Покласти стільки цеглинок, скільки раз почули звук [ж]. А ще можна запропонувати викласти букву «же» з цеглинок.

Я зібрав жуків чимало,                 Жито, жаба, вежа,

Та вони всі повтікали,                   Баклажан, пружина,

Я – за ними. Ну й дива!                 Жало, вуж, крижина…»

Заповзли вони в слова:                 Де жуки ці? Покажіть.

«Жар, кажан, пожежа,                   Скільки їх всього – скажіть!

2. Гра «Звуки-букви»

Звуко-буквений аналіз слів: школа, дитина, буквар і т.д. (надруковані слова на картках). Домовитись з дітьми, що червона цеглинка – це голосний звук, синя цеглинка – приголосний звук. І з цих цеглинок викласти слово.

3. Гра «Немовні звуки»

Учням загадуються загадки про тварин, які вони повинні відгадати. А з цеглинок викласти звуки, які відтворюють ці тварини. Голосні звуки – червоною цеглинкою, приголосні – синьою. 

1). Має вуса, довгий хвіст,

Молочко, сметану їсть.

Стерегтися мишкам слід,

Якщо є у хаті …(кіт).

(діти викладають слово мяу).

2). Спить або купається –

Він не роззувається.

Чобітки червоні має,

Їх ніколи не знімає. (Гусак)                 

(діти викладають буквосполучення га-га-га).

4. Гра «Склади»

Поділити на склади слова. Скільки складів у слові, (слова, що відповідають на питання що?) стільки викласти цеглинок.

Сів джміль на пень

та спав цілий день.

Сорока скрекотала,

Йому спати не давала.

5. Гра «Останній звук»

На який звук закінчується слово, таку цеглинку викласти. Голосний звук – червона цеглинка, твердий приголосний – синя, м’який приголосний – зелена.

Картки: хижак, гусак, півник, лисиця, лось, ведмідь, тигр, сорока, джміль. (Слова надруковані на картках).

6. Гра «Спіймай слово з апострофом»

Поставити відповідну цеглинку в якому складі є апостроф. (Червона цеглинка – один склад, зелена цеглинка – два склади, синя цеглинка – три склади).

М’ята, полум’я, сім’я, реп’ях, п’ять, п’ятниця, солов’ї, рум’яні.

7. Гра «Власна назва»

Поставити стільки цеглинок, скільки почуєте слів, які пишуться з великої букви.

Киї – столиця нашої держави. Харків – обласний центр. Красноград – місто, в якому ми проживаємо. Я пишаюсь своєю Батьківщиною.

8. Гра «Один-багато»

Можна поділити клас на групи. Перша група позначає один предмет червоною цеглинкою. Друга група позначає багато предметів зеленою цеглинкою.

Учитель,діти, бджоли, дерево, пташка, підручник,олівці, квітка , місто, дятел, учні.

9. Гра «Речення»

Показати цеглинками кількість слів у реченні. Перше слово в реченні пишеться з великої букви (позначати відповідно цеглинкою, тобто ставити вертикально).

В дружбі – наша сила..

10. Гра «Е чи И»

Вчитель читає слово з ненаголошеними [е], [и]. Учень ставить цеглинку: червону – якщо слово пишеться з [е], синю – слово пишеться з [и].

Листочок, верба, сестра, сливовий, деньок, село, зима, зерно, грибний,земля,  шишкар, вишневий.

Отже, застосування дидактичних вправ з використанням ЛЕГО-елементів досить ефективне при проведенні уроків з навчання грамоти. Коли дитина бачить перед собою ЛЕГО-цеглинки, з якими вона здійснює певні маніпуляції,  то робота над усвідомленням навчального матеріалу проходить жваво, цікаво, в доброзичливій атмосфері і сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

                                     Список використаних джерел

1. Гра по-новому, навчання по-іншому. Методичний посібник./ Упорядник О. Рома – TheLEGOFoundation. 2018. – 44с.

2. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. –  К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.

3. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р.

5. ШІСТЬ ЦЕГЛИНОК в освітньому просторі школи. Методичний посібник./ Упорядник О. Рома – TheLEGOFoundation. 2018. – 32с.