Українська література

01.10.2022 року.

Модульна контрольна робота №2 (здати до 18.00)

Українська література

Модульна контрольна робота №»2

 

1. «Міщанство та українізація» – це тема твору

А. «Місто»

Б. «Мина Мазайло»;  

В. «Я (Романтика)»;

 

2. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов'язком є центральною у творі

А «Я (Романтика)»

Б «Місто»

В «Майстер корабля»

Г «Моя автобіографія»

 

3. У якому творі є персонаж То-Ма-Кі

А «Місто»

Б «Майстер корабля»

В «Сом»

Г Я (Романтика)»

 

4. Ознаками неоромантизму є:

А змалювання реалій життя

Б піднесеність героїв над буднями

В поетизація життєлюбства

Г наявність екзотики

 

5. Назвіть справжнє ім'я Остапа Вишні

А Микола Фітільов

Б Павло Губенко

В Іван Тобілевич

Г Олександр Кандиба

 

6. За жанром роман «Місто»

А історичний

Б пригодницький

В урбаністичний

Г соціально-побутовий

 

7. Основні жанри, у яких працював О. Вишня

А новели й гуморески

Б гуморески і байки

В казки й фейлетони

Г фейлетони й гуморески

 

8. Перше оповідання Степан Радченко написав про

А кохання

Б бритву

В Київ

Г людей

 

9. У якому творі є персонаж Сев?

А «Я (Романтика»)

Б «Моя автобіографія»

В «Майстер корабля»

Г «Місто»

 

10. Новелі Коцюбинського присвячено твір

А «Сом»

Б «Місто»

В «Майстер корабля»

Г «Я (Романтика)»

 

11. ВАПЛІТЕ діяло

А 1924-1926 рр.

Б 1926-1928 рр.

В 1928-1929 рр.

Г 1930-1932 рр.

 

12. Твір «Я (романтика)» за жанром

А етюд

Б новела

В оповідання

Г роман

Д повість

 

13. Вислів «Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?» є

А реплікою Степана

Б авторським відступом

В думкою Вигорського

Г епіграфом до роману

 

14. Яким словом мати з твору М. Хвильового «Я (Романтика)» тонко підкреслює внутрішній стан свого сина чекіста?

А м’ятежний

Б несправедливий

В праведний

Г жорстокий

Д черствий

 

15. Який різновид роману започаткував Ю. Яновський в українській літературі?

А урбаністичний роман

Б соціально-психологічний роман

В історичний роман

Г роман у новелах

Д пригодницький роман

 

16. Піком сталінських репресій для письменників став рік

А 1925

Б 1932

В 1928

Г1937

 

 

17. Установіть відповідність між персонажами одного й того ж слова

1.матір Марія                                  А Мотря Довбиш

2.Сева                                              Б доктор Тагабат

3. Надійка                                       В рибалки

4. Дід Панас                                    Г Тамара Василівна

                                                         Д Богдан

 

18. Установіть відповідність між подіями

1. одружується з Надійкою                                                              А Степан

2  їде працювати на Херсонщину                                                    Б  Борис

3 дарує на день народження золоту каблучку                               В Лука

4 читає лекції на курсах держслужбовців                                      Г Левко

                                                                                                            Д Максим

 

19. Установіть відповідність

1 «Моя автобіографія»                                             А урбаністичний роман

2 «Я (Романтика)»                                                    Б новела

3 «Місто»                                                                   В усмішка

4 «Майстер корабля»                                                Г роман

                                                                                    Д оповідання

 

20. Установіть відповідність між героями вивчених творів і твердженням проних

1 «Я»                                                      А упав з коня і довго хворів

2 Тайях                                                  Б засуджує людей до розстрілу

3 Степан Радченко                               В пише спогади про роботу на кінофабриці

4 ТО-МА-КІ                                          Г починає писати повість про людей

5 маленький хлопчик з твору 

О. Вишні                                               Д танцює на сцені

 

21. Визначте ідею поезії М. Рильського «У теплі дні збирання винограду»

 

22. Зразком урбаністичної поезії є твір   (назва)………(автор).

 

23. У жанрі сонета написаний твір      (назва)…………(автор)

 

24. Дати розгорнуту відповідь на питання:

 Чи актуальні твори Остапа Вишні в наш час. Свою думку аргументувати.

 

Оцінювання  1-16                     0,5 б;

17-20                                  1б;

21-23                                   1б;

24                          5б.

13.09. 2022 року

Завдання за творчістю В. Підмогильного

 І. До словника з теорії літератури

 Умовність зображення.  Умовність зображення — нетотожність образу відповідному об’єкту зображення, характерна для іншої дійсності, змодельованої письменником. Це зумисне руйнування правдоподібності зображуваного за допомогою вільного оперування художніми образами, історичними фактами, логікою розвитку подій та ін. Умовністю зображення може бути, наприклад, відхід від історичної правди. Умовність зображення — це події поза конкретним часом і простором.

Художній час і простір — час і простір, змодельовані автором, вони недостовірні. Художній простір необов’язково відповідає реальному. Художній час, на відміну від реального, може забігати наперед або сягати в минуле.

Урбаністичний роман — роман, у якому, на відміну від традиційної селянської та соціальної тематики, акцент перенесено на міську проблематику, на філософські питання буття людини, її психіку

ІІ.  Опрацювати надані презентації. (скласти конспект)

Життєвий і творчий шлях В. Підмогильного

В. Підмогильний. Місто

ІІІ. Домашнє завдання (письмово в конспекті)

Запитання для перевірки знань

1. Валер’ян Підмогильний належав до угруповання

А «Гарт»

Б «Плуг»

 В «Ланка»

Г ВАПЛІТЕ

2. Композиційними особливостями роману «Місто» є

А поділ на глави, кульмінація на початку твору

Б присвята й розповідь від третьої особи

В епіграф і розповідь від першої особи

Г дві частини та два епіграфи

4. Яка подія, згадана в біографії В. Підмогильного, вплинула на формування його як інтелектуала-європейця, орієнтованого у творчості на людину, а не на соціальнополітичні процеси?

5. Перечитайте перші й останні декілька рядків роману. Чи однаково щасливим почував себе Степан Радченко, споглядаючи красу природи й міста?

6. Охарактеризуйте процес підкорення міста Степаном Радченком через його стосунки з жінками: Надійка — Тамара Василівна — Зоська — Рита.

7. З ким з жінок, на вашу думку, Степан Радченко був би найщасливіший, якби зберігав до неї щирі почуття любові й повагу? З ким з них він найбільш сумісний за вдачею та психотипом?

8. Які композиційні особливості має роман В. Підмогильного «Місто»?

9. Доведіть, що роман «Місто» — модерний, інтелектуальний, урбаністичний та психологічний.

10. Випишіть у зошит цитати, що характеризують еволюцію образу Степана Радченка й сприйняття ним міста.

11. Письмово висловте міркування, чому Степан Радченко вирішив змінити свої плани — не повертатися до рідного села, а залишитися в місті.

І. Д

30.08. 2022 року

Тематична контрольна робота

Тестування для здобувачів освіти спеціальності 014.10 Середня освіта ( Трудове навчання та технології). Тема «Розстріляне відродження»

 

1. "Розстріляне відродження"-це

А умовна назва літературно-мистецької течії у 20-х-на початку 30-х рр. ХХ ст.

Б нова хвиля модернізму

В літературне угрупування

2. Поезія "Бажання" М.Семенка має ознаки

А  авангардизму

Б футуризму

В модернізму

3. Яке з наведених тверджень стосується поезії П. Тичини «О панно Інно, Панно Інно!..»? 

А Основу твору складають мотиви весни, молодості й кохання 

Б Твір присвячено темі єдності з природою 

В Це вірш-реквієм на честь загиблих героїв 

Г У вірші є образ нареченої 

Д Ліричний герой поезії розмірковує над складністю людських емоцій 

4. До образів античної літератури звертається 

А Є. Плужник у вірші «Вчись у природи творчого спокою…» 

Б Є. Плужник у вірші «Ніч! А човен — як срібний птах…» 

В П. Тичина у вірші «Арфами, арфами…» 

Г М. Рильський у вірші «У теплі дні збирання винограду…» 

5. Новелу «Я (Романтика)» М. Хвильовий присвятив

А новелі М. Коцюбинського 

Б новелі В. Стефаника 

В віршу П. Тичини 

Г поемі Є. Плужника

6. трагічні події під Крутами Павло Тичина відтворив у вірші

А Як упав же він з коня

Б відповідь землякам

В пам’яті тридцяти

7. Автором поезій «Багаж», «Місто», «Запрошення»

А П. Тичина

Б М. Семенко

В М. Рильський

8. Поняття «кларнетизм» тісно пов’язане з іменем

А П. Тичина

Б М. Семенко

В М. Рильський

Г І. Франко

9. Установіть відповідність між автором та його твором

 П. Тичина                                                          «Ніч… А човен як срібний птах»

 М. Семенко                                                        «Я (романтика)»

 М. Рильський                                                     «Арфами, арфами»

Є. Плужник                                                         «У теплі дні збирання винограду»

М. Хвильовий                                                      «Місто»

10.Укажіть назву першої збірки П Тичини

11. А П. Тичина

Б М. Семенко

В М. Рильський

12.За жанровою ознакою твір П. Тичини «О панно Інно...» -

А послання

Б елегія

В ліричний вірш

Г сонет

 

Оцінювання: Питання – 1 бал

27.08. 2022рік

Тема. Творчий шлях Євгена Плужника. Поезії поета. Збірки поезій Є.Плужника

 

1. Хронологічна таблиця Творчість і життєвий шлях Євгена Павловича Плужника

Дата	Подія
26 грудня 1898	Євген Павлович Плужник народився в слобiдцi Кантемирiвка Богучарського повiту Воронезькоi губернii в сiм’i дрiбного торговця
1918	разом з родиною переiхав на Полтавщину. Пiд час громадянськоi вiйни вчителював у селi Багачка Миргородського повiту на Полтавщинi. Навчаючи дiтей, вiн одночасно поглиблював i своi знання. Але самоосвiта його не задовольняла, i вiн iде до Києва, де навчається у Ветеринарно-зоотехнiчному iнститутi. Невдовзi вiн вступає до Киiвського музично-драматичного iнституту iм. Лисенка. Акторськi здiбностi Плужника, його гумор та дотепнiсть цiнують викладачi й товаришi, пророкують перспективне сценiчне майбутнє.
1923	Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоцiацii письменникiв (Аспис), що об’єднувала тодi всю “непролетарську” лiтературу Києва.
1923	Першi украiнськi вiршi Є.Плужника (в гiмназiйний перiод вiн писав росiйською) були опублiкованi в киiвському журналi “Глобус” пiд псевдонiмом Кантемирянин (вiд назви рiдного села) – Плужник ще не наважився першi поетичнi спроби пiдписати власним прiзвищем.
1923	Євген Плужник одружився з Галиною Коваленко
1924	Плужник стає членом письменницькоi групи “Ланка”, яка 1926 року перетворюється на “Марс” (майстерня революцiйного слова). На чолi “Марсу”, як i “Ланки”, стояли Борис Антоненко-Давидович, Валерiан Пiдмогильний, Григорiй Косинка. “Марс” вважали за киiвську неофiцiйну фiлiю харкiвськоi ВАПЛIТЕ. Обидвi органiзацii були розгромленi i лiквiдованi одночасно.
1926	завдяки дружинi поета, Галинi Коваленко, вийшла в свiт перша книжка вiршiв Євгена Плужника пiд назвою “Днi”. Євген “все писав, писав, – розповiдала вона, – а ми бiдно жили, на шостому поверсi, одна кiмнатка, а вiн все писав i засував то в пiч, то пiд матрац. Одного разу вiн вийшов. Викликали його – Я собi подумала так: якщо я не зможу оцiнити його поезiю, то викраду. Понесу я Юрiєвi Меженковi, (досвідчений літературний критик)  хай вiн скаже – вiн же фахiвець, чи це чогось варте. Потiм Меженко викликає мене до телефону i каже: “Знаєте, що ви принесли? Ви принесли вiршi такого поета, якого ми в життi будемо довго чекати i дай нам Бог, щоб ми дочекалися”.
1926-1927	Спільно з Валер’яном Підмогильним уклав словник «Фразеологія ділової мови».Заради заробітку робив мовну редакцію «робітничих» письменників, зокрема, редагував «Роман міжгір’я» І.Ле.
1927	виходить друга i остання прижиттєва поетична збiрка Є.Плужника “Рання осiнь”, яка мала прихильну рецензiю Ю.Меженка, а iншими розкритикована.
1930–1932	Працював разом з В.Атаманюком і Ф.Якубовським над «Антологією української поезії».
1933	Збiрка поезiй пiд назвою “Рiвновага”, яку Плужник пiдготував до друку, лишилася ненадрукованою: разом з багатьма своiми друзями й колегами по перу вiн потрапив у жорна сталiнськоi репресивноi машини.
4 грудня 1934	Заарештований НКВС. Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації.
1935	Виїзною Військовою колегією Верховного суду разом з Г.Епіком, М.Кулішем, В.Підмогильним, О.Ковінькою та ін. засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер від туберкульозу. Його останніми словами були «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася.
1943	Галина Коваленко емігрувала до Львова, згодом до Німеччини і зрештою до США. Написала спогади про поета. Її сестри Марія Юркова та Таїсія Коваленко берегли пам’ять про поета та сприяли його реабілітації і перевиданням.
1956	Через 20 років Є. Плужника було реабілітовано: Верховний Суд скасував вирок і справу було припинено «за відсутністю складу злочину».Постановою Вiйськовоi колегii Верховного Суду СРСР вирок Євгену Павловичу Плужнику скасовано i справу припинено “за вiдсутнiстю складу злочину”.
1966	Збірка “Вибрані поезії”, яка включила всі ненадруковані вірші поета

 

У літературі Є. Плужник відомий передусім як поет — майже 160 віршів, поеми «Канів» і «Галілей». У його творах переважає імпресіоністична поетика.

 

 Прочитайте вірші Є. Плужника й матеріал про них. Складіть літературний паспорт до цих поезій.

 

«ВЧИСЬ У ПРИРОДИ ТВОРЧОГО СПОКОЮ...» (1927)

Вчись у природи творчого спокою

В дні вересневі. Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою,

Кудись на південь линуть журавлі.

 

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

 Вірш «Вчись у природи творчого спокою…» належить до збірки «Рання осінь». Наймудріша пора року — осінь, тому саме в цей час ліричний герой радить прислухатися до природи, у якій усе органічно. Дозріла пора символізує стан духовної зрілості. Ліричний герой саме такий — духовно дозрілий, адже його настанови повчальні й переконливі: «вчись», «вір», «наслідуй», «хто ж твоїй науці допоможе»…

Провідний мотив вірша — гармонія людини й природи. Ідейне навантаження твору сконцентровано вже в першому рядку — треба вчитися «у природи творчого спокою». Тільки той, хто вміє її чути, — здорова й повноцінна людина, щаслива та творча особистість. Хоча вірш і невеликий за обсягом, проте художніх образів у ньому достатньо для творення яскравого пейзажу: дні вересневі; озера, порослі осокою; південь; журавлі. Музикальності віршу додають засоби звукопису — накопичення ри-ро-ор-ере-ро-ер-оро-ра (природи, творчого, вересневі, мудро, озер, порослих, журавлі).

 

Теорія літератури  Ліричний герой — дійова особа, думки та почуття якої виражено в ліричному творі. Найчастіше ліричного героя автор називає займенником я (рідше — ми, ти). Ліричний герой та автор твору — це не одне й те саме, їх не можна ототожнювати, хоча він має багато спільного у світосприйманні з автором твору, але не завжди. Автор живе в реальному світі, а ліричний герой — у художній, умовній дійсності. Ліричний герой може узагальнювати в собі досвід цілого покоління, нації чи людства

 

«НІЧ... А ЧОВЕН — ЯК СРІБНИЙ ПТАХ!..» (1933)

Ніч... а човен — як срібний птах!..

(Що слова, коли серце повне!) ...

Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне!  

 

І над нами, й під нами горять світи...

І внизу, і вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

Вірш «Ніч… а човен — як срібний птах!..» належить до збірки «Рівновага». У ньому поєднано елементи пейзажної та філософської лірики. Ця мариністична мініатюра сповнена неоромантичного світовідчування. У романтиків образ човна символізував долю людини в бурхливому морі життя

Човен Є. Плужника наповнений новим змістом: він стає срібним птахом — другим «Я» митця. Ліричний герой піднесено вигукує: «Що слова, коли серце повне!», він захоплений красою Всесвіту, почувається в ньому, як вільний птах серед безмежжя. Він просить човна не поспішати, бо, з одного боку, хоче насолодитися красою, а з іншого — усвідомлює, що світ мінливий, невідомо, що чекає на нас завтра, тому треба пливти по життю спокійно, смакуючи його кожну мить. У цьому проявляється вітаїстичне (життєствердне) світобачення митця. Провідний мотив поезії «Ніч… а човен — як срібний птах!..» — захоплення красою Всесвіту. Емоційний темпоритм створюють не лише рима, а і своєрідні розділові знаки. Три крапки вжито п’ять разів (у вірші всього вісім рядків!), ними поет передає глибоке внутрішнє хвилювання ліричного героя. А знаки оклику створюють атмосферу піднесеності й тихої урочистості.

 

Виконайте завдання. (завдання розміщено в класі) Виконуємо і надсилаємо в класі до 06.09. якщо немає можливості чи не зовсім ще орієнтуєтесь, надсилайте, як вам зручно: пошта, вайбер. Але своєчасно.

1. У вірші «Ніч… а човен — як срібний птах!..» поєднано елементи лірики пейзажної та

А громадянської

Б філософської

В патріотичної

Г інтимної 5 Р.

 2. У вірші «Ніч… а човен — як срібний птах!..» одним з художніх образів є

А глибини

Б журавлі

В озера

Г осока

3. Наймудрішою порою у вірші «Вчись у природи творчого спокою…» є

А літо

 Б зима

В осінь

Г весна

4. У чому полягає трагічність долі Є. Плужника?

5. Що ви знаєте про Галину Коваленко?

6. Хто такий ліричний герой? Чи правильно вважати, що ліричний герой — це і є автор ліричного твору?

7. Яким ви побачили ліричного героя поезій Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою…» і «Ніч… а човен — як срібний птах!..»?

 8. Чому, на вашу думку, човен «ненадійний» у вірші «Ніч… а човен — як срібний птах!..»?

9. Що символізують журавлі, які летять на південь у вірші «Вчись у природи творчого спокою…»?

10. Чи позначені вивчені вірші Є. Плужника українським колоритом? Аргументуйте свою відповідь.

11. Знайдіть і запишіть приклади художніх засобів у поезіях Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою…» і «Ніч… а човен — як срібний птах!..» (епітет,  символ, риторичне звертання, антоніми, порівняння).

12. Намалюйте пейзаж, який виникає у вашій уяві під час читання віршів, названих у завданні 11.

 

 

 

Тема. Творчий шлях Максима Рильського.   Поезії Максима Рильського.

 

Максим Тадейович Рильський — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України.

19 березня 1895        Народився в Києві в родині етнографа Тадея Рильського.

1902    Помер його батько, і родина переїхала з Києва до Романівки.

З осені 1908   Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії Науменка в Києві.

1910    Перша юнацька збірка поезій «На білих островах».

1915–1918      Навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.

1918    Збірка «Під осінніми зорями».

1919-1929      Вчителював у селі Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

1922    «Синя далечінь»

1925    «Поеми»,«Крізь бурю і сніг».

1926    «Тринадцята весна».

1929    «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги»

1931    Арешт НКВС (за критику комуністичної реальності), майже рік просидів у Лук’янівській тюрмі. Після ув’язнення, творчість Рильського зазнає змін.

1932    У збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів.

1936    «Літо».

1940    «Україна», «Збір винограду».

1943    Його обрано академіком.

1944-1964      Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України.

1957    «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград»

1960    Йому було присуджено визначну премію

1964    «Голосіївська осінь», «Зимові записи»

24 липня 1964 Помер Максим Рильський. Похований у Києві, на Байковому кладовищі.

У 20-х роках ХХ ст. в Києві декілька молодих поетів об’єдналися в групу, що протиставляла себе поетичним експериментам футуристів і пролетарському мистецтву. Це угруповання відоме як «київські неокласики»(або «п’ятірне гроно»). До нього належали М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. ДрайХмара та Юрій Клен (О. Бурґардт). Пізніше до них приєдналися прозаїки, літературознавці, проте «київських неокласиків» усе ж таки було п’ять, на думку дослідника М. Наєнка, який аргументує свою позицію рядками із сонета М. Драй-Хмари «Лебеді» (1928), що став своєрідним маніфестом неокласиків:

В українській літературі неокласики започаткували поезію нового типу: якщо до них панівною була фольклорна традиція, то тепер відродилася книжна, тобто ренесансно-барокова. «Любов до слова, до строгої форми, до великої спадщини світової літератури» — естетична концепція неокласиків, сформульована М. Рильським.

 

Теорія літератури. Неокласицизм (грецьк. neos — новий та англ. classicism — класицизм) — літературний стиль. Основними ознаками неокласицизму є: • поміркованість у світогляді, гармонія й рівновага; • використання античних, міфологічних і ренесансних тем, образів і сюжетів; • переважання вишуканих форм (сонет, рондель, віртуозна ритміка); • уникання буденних проблем.

 

Поетична творчість. «Максима Тадейовича справедливо вважають визнаним майстром пейзажної та інтимної лірики, — писав О. Гончар, — хоча ці поетичні струмені в його творчості раз у раз єднаються нероздільно, адже через тонко відчуту природу, через її настрої в художника слова завжди промовляє людська 4 Як на духу. Невідомий Максим Рильський 39 Максим Рильський душа». У ранній творчості поет відвертий, його ліричний герой відкритий коханню й тонко відчуває красу природи. Він стоїть осторонь круговерті революцій та війн, які відбулися в першій третині ХХ ст. й принесли кров і страждання. Тільки природа залишається єдиною відрадою, чистим, незаплямованим людською ненавистю джерелом натхнення. Вона і є тим солодким світом, який оспівав М. Рильський в однойменній поезії («Солодкий світ!..»).

 

«СОЛОДКИЙ СВІТ!..» (1919)

Сладокъ свът…

Солодкий світ! Простір блакитно-білий

І сонце — золотий небесний квіт.

Благословляє дух ширококрилий

Солодкий світ.

 

Узори надвесняних тонких віт.

Твій погляд, ніби пролісок несмілий,

Немов трава, що зеленить граніт,

Неначе спогад нерозумно-милий...

Солодкий світ.

 

Чи янголи нам свічі засвітили

По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли

Солодкий світ?

 

Поезія «Солодкий світ!..» сповнена вітаїстичності, її ліричний герой насолоджується життям, красою, молодістю, коханням, він дивиться на все, що навколо, з оптимізмом. Для ліричного героя М. Рильського солодкий світ — це гармонія, яка панує в природі, краса барв, свіжості, людських відчуттів від її споглядання. Захват від краси солодкого світу сконденсовано в епітетах (простір блакитно-білий, золотий небесний квіт, дух ширококрилий, спогад нерозумно-милий) і порівняннях (погляд, ніби пролісок несмілий; немов трава, що зеленить граніт; неначе спогад нерозумно-милий). Саме захоплення красою й величчю світу — провідний мотив вірша. У третій строфі ліричний герой ставить риторичне запитання, яким насправді хоче сказати: у житті часто буває так, що людині треба пережити багато страждань, багато «безсердечних літ», і тільки тоді вона може прозріти й зрозуміти «солодкий світ». Серед канонічних віршових форм М. Рильський найчастіше послуговувався сонетом, у якому виражені його думки й почуття, пов’язані з такими цінностями, як мистецтво, краса, природа, кохання та життя.

 

Теорія літератури. Сонет (італ. sonetto, від латин. sonus — звук) — 14-рядковий ліричний твір, що складається з двох чотиривіршів (катрени) і двох тривіршів (терцети), написаних переважно ямбом. (формула 4 + 4 + 3 + 3). Сонет дисциплінує поетичне мовлення, недарма він належить до строгих поетичних форм. Адже кожна з чотирьох його частин (два чотиривірші та два тривірші) має бути синтаксично завершеною, рими повинні бути точними й дзвінкими, крім того, потрібно уникати повторення тих самих слів. У класичному сонеті перший чотиривірш має тезу, другий — антитезу, а тривірші — синтез, так званий «сонетний замок», що завершується переважно чотирнадцятим рядком. З часом сонет зазнавав змін. У розвиток українського сонета зробили внесок І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, Є. Маланюк, Л. Костенко, Д. Павличко.

 

У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ... (1922)

 

У теплі дні збирання винограду                  І він спитав: — Яку б найти принаду,

Її він стрів. На мулах нешвидких                Щоб привернуть тебе до рук моїх?

            Вона верталась із ясного саду,                     Вона ж йому: — Світи щодня лампаду

 Ясна, як сад, і радісна, як сміх.                    Кіпріді добрій. — Підняла батіг,  

______________________________________________________________________

1 Кіпріда (Афродіта) — богиня кохання в давньогрецьких міфах (у давньоримській міфології — Венера), що походить від назви о. Кіпр — її улюбленого місця перебування.

 

Гукнула свіжо й весело на мулів,

 І чутно уші правий з них прищулив,

І знявся пил, немов рожевий дим.

 І він потягся, як дитина, радо

І мовив: — Добре бути молодим

У теплі дні збирання винограду.

Сонет «У теплі дні збирання винограду...» належить до ранньої лірики М. Рильського (збірка «Синя далечінь»). У ньому виразно відлунює античність, що є для поета джерелом сьогочасних переживань. Дослідниця О. Гальчук зауважує: «Сюжетна основа вірша — випадкова зустріч дівчини з немолодим чоловіком, юності зі зрілістю». На запитання подорожнього: «Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх?» — дівчина радить щодня світити лампаду богині Афродіті — «Кіпріді добрій». Ліричний герой, усвідомлюючи вікову різницю, не з гіркотою, а із сумним усміхом після зустрічі з чужою молодістю відчуває дитинну радість сприйняття життя. Подорожній — не горе-залицяльник, а людина, яка досягла найвищого рівня духовного розвитку, митець, увесь досвід якого переходить у творчість. У цьому виявляється філософічність поезії М. Рильського.

Сонет «У теплі дні збирання винограду...» — вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Провідний мотив твору — гімн життю й молодості. Образ винограду поет запозичив з античної культури, він, на думку дослідниці Н. Науменко, «символізує піднесення над буденною реальністю, постає “образом образів” — єднанням не лише чотирьох першооснов світу, чотирьох пір року, а й п’яти чуттів: зору, слуху, дотику, смаку, нюху — усі вони дають нам змогу відчути терпкувато-солодкий смак самого життя». Сонет дуже музикальний: мелодика в ньому досягається за допомогою довершеного римування, анафори і, алітерації [сн] («Вона верталась із ясного саду, ясна, як сад, і радісна, як сміх»). Екзотичні образи мулів, винограду, лампади, Кіпріди посилюють ліризм поезії.

 

Теорія літератури.  Філософічність — філософське осмислення світу, людини в ньому, вияв філософських поглядів ліричного героя на проблеми буття.

 Завдання

Вивчіть напам’ять  сонет «У теплі дні збирання винограду...»

 23.08.2022 року

Тема. .Авангардні тенденції в українській літературі 1920-1930 роках. Поет-футурист 

М. Семенко.

Михайль (Михайло) Васильович Семенко народився 31 грудня 1892 року в с. Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Після закінчення Курського реального училища три роки навчався в Петербурзькому неврологічному інституті. В цей же час почав писати - в 1913 році було опубліковано його перший вірш, потім збірка поезії "Прелюд", а в 1914 році дві наступні книги.

          Перша світова війна перервала навчання. У 1914 році Семенко був покликаний в армію, служив телеграфістом у Владивостоці. У 1918 році він повернувся на Україну, де присвятивши себе літературній діяльності, ставши лідером української "футуристичної революції". Семенко пережив всі етапи розвитку цієї літературної течії на Україні, ставши не лише поетом, а й теоретиком українського футуризму, творцем теорії "поезомалярства" [поезожівопісі] і "мета-мистецтва". З 1918 по 1931 рік Михайль Семенко видав близько двадцяти книг.

          У квітні 1937 року Семенко був заарештований за звинуваченням в "активній контрреволюційній і терористичної діяльності з метою повалення Радянської влади". 23 жовтня 1937 року Михайль Семенко Військовою колегією Верховного Суду СРСР був засуджений до розстрілу і в цей же день розстріляний.

Михайль Семенко ( хронологічна таблиця)

1892, 31 грудня – народився Михайло Васильович Семенко в невеликому селі Кибинці, Полтавська область в родині волосного писаря

1911 – вступив до Петербурзького психоневрологічного університету

1913 – вийшла перша збірка «Prelude»

1914 – переїздить до міста Київ та з початком Першої світової війни його мобілізують до царської армії. Встигає видати збірки «Дерзання» та «Кверо-футуризм»

 1915 – написав цикл «Крапки і плями»

1916-1917 – служить у Владивостоці телеграфістом. Там же Михайль Семенко вступив до угрупування РСДРП(б)

1917 – повертається до Києва та починає активно писати. Очолив рух за відродження і розвиток національної літератури

1918 – написав три збірки «П’єро здається», «”П’єро кохає», та «Дев’ять поем»

1919 – написав збірку «Дві поезофільми»

1920 – разом з М. Любченком та О. Слісаренком видав «Альманах трьох»

1921 – організував дві групи футуристичного спрямування – «Ударна група поетів-футуристів» та «Асоціація панфутуристів»

1922 – проголосив панфутуристичну теорію, згідно якої класичне мистецтво перебуваючи на піку свого розвитку раптом починає впадати в агонію. Михайль Семенко наголошував на тому щоб створити над мистецтво

1924 – світ побачила збірка «Кобзар»

1927 – написав книги «Степ» та «Маруся Богуславка»

1931 – видав збірку «Сучасні вірші»

1932 – видав дві збірки «З радянського щоденника» та «Китай в огні»

1933 – видав збірку «Міжнародні діла»

1936 – розлучився зі своєю другою дружиною, українською актрисою Наталією Ужвій, з якою у них був спільний син Михайло

1937, 23 квітня – відбувся творчий вечір імені Семенка. А вже через три дні його арештовують, звинувативши у контрреволюційній діяльності

1937, 23 жовтня – Семенка розстріляли

Завдання

1. Скласти конспект.

2. Прочитати твори М.Семенка "Бажання", "Місто", "Запрошення".

3. Вивчити визначення течій (авангард, футуризм, урбанізм).

Тема. Павло Тичина хронологічна таблиця 

23 січня 1891 Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти», в сім’ї було 13 дітей. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски.

1900-1907 Навчався в Чернігівському духовному училищі. Став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова

1906 Починає писати, перший вірш – «Сине небо закрилося…»

1907-1913 Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада».

1912 «Ви знаєте, як липа шелестить»

1913-1914 Працював у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. Вийшли три оповідання — «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавілонських».

1913-1917 Навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його.

1916-1917 Помічник хормейстера в українському театрі М.К.Садовського.

1918 Закінчив першу книгу поезій «Сонячні кларнети»

1920 Подорожував із капелою К.Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. «Замість сонетів і октав». Збірка «Плуг».

1921 «В космічному оркестрі»

1923-1934 Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України «Гарт». Поема-симфонія (чи віршована трагедія) «Сковорода»,  створює поему «Прометей».

1924 «Вітер з України»

1926 Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ.

1929 Дійсний член Академії наук Української РСР

1931 Збірка «Чернігів»

1936-1939 Очолює Інститут літератури АН УРСР.

1938 «Чуття єдиної родини», «Пісня молодості».

1941 Лауреат Державної премії СРСР. «Сталь і ніжність».«Ми йдемо на бій».

1942 «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою».

1943 «День настане»

1943-1948 Міністр освіти УРСР.

1947 Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.

1949 «Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти»

1953 «Могутність нам дана»

1953-1959 Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.

1954 «На Переяславській Раді»

1957 «Ми свідомість людства»

1958 «Дружбою ми здружені»

1959 «До молоді мій чистий голос»

1960 «Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе»

1961 «Комунізму далі видні»

1962 Лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка

1963 «Тополі арфи гнуть»

1964 «Срібної ночі»

1967 Отримав звання Герой Соціалістичної Праці.

16 вересня 1967 Помер в Києві. Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі.

Прочитайте вірші П. Тичини та їхній огляд і виконайте завдання. 

 «ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ...» (1911) 

Ви знаєте, як липа шелестить 

у місячні весняні ночі? 

Кохана спить, кохана спить, 

піди збуди, цілуй їй очі. 

Кохана спить... 

Ви чули ж бо: так липа шелестить. 

Ви знаєте, як сплять старі гаї? 

— Вони все бачать крізь тумани. 

Ось місяць, зорі, солов’ї... 

«Я твій», — десь чують дідугани. 

А солов’ї!.. 

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Перший друкований вірш П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» побудований на фольклорному паралелізмі: почуття людини («кохана спить») — явища природи («липа шелестить»). Вітаїстичним (життєствердним) пафосом ця поезія перегукується з «Чарами ночі» Олександра Олеся. У символістській манері ніч наділена магією, що захоплює у свої чарівні обійми думки й почуття юнака. Провідний мотив вірша — гармонія світу в єдності природи й почуттів закоханої людини. Усе навколо людини творить єдину картину щастя й торжества любові. Місяць, зорі, солов’ї — невід’ємні атрибути інтимної лірики — символізують Усесвіт, пісню й кохання. Дідугани (старі дерева) стають свідками народження ніжного й прекрасного почуття любові. Творенню поетичної образності підпорядковані персоніфікації («сплять старі гаї», «чують дідугани»), риторичні запитання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?»,

«АРФАМИ, АРФАМИ...» (1914) 

Арфами, арфами — 

золотими, голосними обізвалися гаї 

Самодзвонними: 

Йде весна 

Запашна, 

Квітами-перлами 

Закосичена. 

Думами, думами — 

наче море кораблями, переповнилась блакить 

Ніжнотонними: 

Буде бій! Вогневий! 

Сміх буде, плач буде 

Перламутровий... 

Стану я, гляну я — 

скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий, 

З переливами: 

Йде весна 

Запашна, 

Квітами-перлами 

Закосичена. Любая, милая — 

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай 

Там за нивами:

Ой одкрий Колос вій! 

Сміх буде, плач буде 

 Перламутровий... 

Ліричний вірш «Арфами, арфами…» П. Тичина написав під впливом поезії символіста М. Вороного «Блакитна Панна», який ви вивчали в 10 класі. Твору властиві асоціативність, мелодійність і символізм — ознаки кларнетизму. Асоціативність зорових і слухових образів вражає: шум гаїв нагадує ліричному героєві мелодію арф; він просить кохану (а можливо, Україну чи весну): «Ой одкрий / Колос вій!» — колос асоціюється з віями дівчини. У цій метафорі лунає заклик до молодої людини вдумливо подивитися в майбутнє й бути готовим не тільки до злетів, а й до поразок: «Сміх буде, плач буде / Перламутровий...» Поет ніби напророчив цим віршем бурхливі зміни у світі — Першу світову війну, яка розпочалася того ж таки 1914 р., відкривши шлях надіям і розчаруванням, тріумфам і трагедіям ХХ ст. Гімн весні, молодості, вірі в щастя — провідний мотив поезії «Арфами, арфами…». У ній, як і у вірші «Блакитна Панна», постає чарівний образ дівчини-весни. Вона приходить з квітами, життєдайними дощами, громами й трав’яними пахощами. Цей образ творять епітети (золоті арфи, перламутровий плач), неологізми (ніжнотонними, самодзвонними), порівняння (поточки, як дзвіночки), асонанси (йде весна запашна, квітами-перлами закосичена). П. Тичина запозичив у М. Вороного й спосіб розміщення поетичних рядків у формі сходинок, якими ніби стікають води весняних струмків. Ритмомелодика досягається як римами, так і повторами (арфами, арфами; думами, думами). 

«О ПАННО ІННО, ПАННО ІННО!..» (1915) 

О панно Інно, панно Інно! 

Я — сам. Вікно. Сніги... 

Сестру я Вашу так любив — 

Дитинно, злотоцінно. 

Любив? — Давно. Цвіли луги...

О панно Інно, панно Інно, 

Любові усміх квітне раз 

                       — ще й тлінно. 

 Сніги, сніги, сніги… 

Я Ваші очі пам’ятаю,

 Як музику, як спів. 

Зимовий вечір. Тиша. Ми. 

Я Вам чужий — я знаю. 

А хтось кричить: «Ти рідну стрів!» 

І раптом — небо... шепіт гаю… 

О ні, то очі Ваші. — Я ридаю. 

 Сестра чи Ви? — Любив... 

Ліричний вірш «О панно Інно…» належить до інтимної лірики П. Тичини. Провідний мотив — переживання героя за втраченим коханням, спогади про нього. Юний поет закохався одночасно у двох сестер — Полю й Інну Коновал. Поля не відповіла взаємністю на почуття П. Тичини. Смуток і самотність оселилися в душі хлопця: «Я — сам. Вікно. Сніги…» Напевно, ці образи невипадкові: у вікно виглядають в очікуванні коханої людини, а сніг асоціюється з холодом. Неологізми передають тонке нюансування в почуваннях закоханого: любив дитинно — щиро, захоплено й водночас наївно (по-дитячому); злотоцінно — дуже цінуючи. Ліричний герой веде діалог сам із собою, запитавши в себе: «Любив?», — поет спочатку відтворює атмосферу кохання (цвіли луги, шепіт гаю) і тільки в останньому рядку дає ствердну відповідь: «Любив...» Розпач, драматизм, смуток увиразнюють паузи (вісім разів ужито тире, половина з яких — авторські, і шість разів — три крапки), повтори (сніги, сніги), діалогічність. Експресивності додають і звукові засоби: асонанси а, і, о («О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги…»), алітерація звука [н] (цей приголосний ужито у вірші 33 рази!)Щира любов поета до Поліни стала поштовхом до створення ще одного мистецького твору — панно «Біле і чорне». Його автор — український модерніст М. Жук. Янгол з чорними крилами нагадує Павла Тичину, а з білими — Поліну Коновал. Художник використав античний міф про Орфея й символіку квітів. У такий спосіб він зобразив шлях до гармонії Всесвіту. Два світи — чоловічий і жіночий (чорне і біле), вони не можуть існувати один без одного. Мелодія, яку грає чорний янгол, оживляє природу. А ось земля на задньому плані зорана, але не зігріта теплом любові, бо дівчина не відповіла взаємністю. Життєві шляхи молодих людей розійдуться, і невідомо, чи знайдуть вони своє щастя. А як склалася доля дівчат, у яких був закоханий Павло Тичина? За декілька років Інна померла через сухоти, а Поліна вийшла заміж за іншого хлопця. Цікаво, що пройдуть роки, — і дочка Поліни працюватиме в Київському музеї-квартирі П. Тичини. 

"Пам 'яті тридцяти"

Вірш-реквієм «Пам’яті тридцяти» належить до громадянської лірики. П. Тичина присвятив його студентам, які під час бою під Крутами (неподалік Ніжина) у січні 1918 р. потрапили в полон до більшовиків. Після страшних знущань їх стратили. Молодих героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві. Поет називає юних захисників «українським цвітом», а ворогів — Каїном (тобто братовбивцями). Провідний мотив вірша — самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини. Автор утвердив у ньому ідею патріотизму й гуманізму, засудивши зраду, жорстокість і терор. Світла картина природи («Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка...») увиразнює неприродність смерті молодих людей — тяжку втрату для України. А. Складіть літературний паспорт до кожного вірша. Б. Прослухайте ліричний вірш П. Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні М. Бурмаки. Висловте свої враження від читання поезії П. Тичини, музичного супроводу й зорових образів.

Домашнє завдання

1. Вивчіть напам’ять один з віршів П. Тичини (на власний вибір). 

2. Напишіть коротке есе на тему «Чому Павло Тичина означив свої поетичні кларнети епітетом соняшні?». 

3. Підготуйте коротке повідомлення (або мультимедійну презентацію) про бій під Крутами в 1918 р. (за бажанням).

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

«РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» «Розстріляне відродження» — умовна назва літературно-мистецької генерації у 20-х — на початку 30-х років ХХ ст. У цей період було знищено більшість представників українського письменства, інтелігенцію, які розбудовували національну культуру. Серед них: Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник, Михайль Семенко та ін. — найяскравіші представники української літератури й національної історії загалом.  

Авангард. Футуризм 

Український літературний авангард виник як різка реакція на традиційні напрями в літературі. 

Авангард (фр. avant — спереду й garde — передовий загін) — літературний напрям, що характеризується радикальним новаторством і схильністю до експериментів. Головна мета — очищення шляху для нового, що має прийти в мистецтво. Авангардисти заперечували та викривали через висміювання й пародіювання застарілі ідеї та форми, постійно експериментували, оновлюючи погляди на світ і мистецькі засоби. Однак часто створення зовсім нового залишалося недосяжним через свою утопічність. Авангардизм виявився в різних модерних течіях — в абстракціонізмі, дадаїзмі, конструктивізмі, кубізмі, сюрреалізмі, футуризмі. Футуризм (фр. futurum — майбутнє) — авангардний напрям, що заперечував класичну спадщину, намагаючись зруйнувати всі традиції та прийоми старого мистецтва,створюючи новий стиль. Футуризм — це мистецтво, яке відображає епоху технічного прогресу. Його спрямування можна визначити трьома м: місто, машина, маса. Основними ознаками футуризму є: • урбаністичні мотиви — зображення міста як головного місця подій, естетика машинної індустрії; • культ надлюдини, яка змінює світ за допомогою техніки; • епатажність (поведінка, що порушує загальноприйняті норми та правила); • прагнення створити мистецтво майбутнього. 

ВІТАЇСТИЧНІСТЬ Вітаїстичність (латин. vita — життя) — течія на початку ХХ ст.; відтворення безперервного потоку життя, пошук найвищих естетичних цінностей. Цей період позначений інтенсивним процесом тематичного оновлення лірики та її жанрових різновидів. Митці в героїко-романтичному плані оспівують Українську революцію, свідомого українця як нову особистість, захисника своєї країни. Розвиток поезії цього періоду мав декілька тенденцій: • поглиблений аналіз складних процесів внутрішнього світу особистості, зумовлених бурхливими подіями того часу (М. Бажан, Є. Плужник, М. Рильський, В. Свідзінський, В. Сосюра, П. Тичина); • культивування пролетарськими поетами лірики громадянського пафосу з виразно політичним спрямуванням: зосередження уваги на психології маси — робітничого класу (В. Еллан-Блакитний); • філософське осмислення буття людини та життєвих проблем, що мали вирішальне значення в історичній долі українського народу (Т. Осьмачка, Є. Плужник, П. Тичина). 

КЛАРНЕТИЗМ 

Кларнетизм — термін на позначення стилю ранньої лірики П. Тичини. Кларнетизм виражається за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора, епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова) і формальних (розміщення строф і рядків). Ознаки кларнетизму: • музикальність і ритмічність строф; • асоціювання — митець не копіює навколишній світ, а передає мінливі асоціативні враження; • символізм поетичної мови — майже кожне слово стає символічним натяком, про що прямо сказати не можна, адже воно неосяжне й невловиме. Кларнетизм характеризують такі поняття, як «кольоровий слух», «слуховий колір», «аристократичність духу», «поетичний всесвіт», «філософська ідея всеєдності». 

Експресіонізм 

Експресіонізм (фр. еxpression — вираження, виразність) — стильова течія модернізму, що виникла на противагу імпресіонізму наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (спочатку в малярстві, а згодом — у музиці й літературі). На переконання експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Осягнути його можна лише за допомогою інтуїції. Експресіоністичним творам властиві нервова емоційність і трагічність світовідчуття. Творчість експресіоністів породжена духовною кризою, яку пережила інтелігенція на початку ХХ ст. (Перша світова війна, революції). У їхніх творах важливе місце відведено проблемі вини і кари. Земне життя для них — фільтр, що може очистити людину й привести до Бога. На думку експресіоністів, біль і страждання дають людині можливість осмислити сенс буття. Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб’єктивного світобачення через авторське «Я», напруження його переживань та емоцій, бурхлива реакція на дегумацізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності. Саме ці ознаки простежуються в деяких творах раннього П. Тичини, зокрема й у поезії «Одчиняйте двері…». В українській літературі експресіонізм започаткував В. Стефаник, а утвердив О. Турянський у повісті «Поза межами болю», яку ви прочитаєте в цьому навчальному році.

14. 03. 2022 року

І. Скласти конспект

Тема. Творчість К.І. Чуковського.

План.

1. К. Чуковський – поет, публіцист, критик, перекладач, літературознавець.
2.      К.Чуковський про специфіку дитячої літератури (аналіз розділу «Заповіді для молодих поетів» у книзі «Від двох до п’яти»).
3.      Вивчення психології та словотворчості дітей у (книзі «Від двох до п'яти»)..
4.       Літературні казки  ( «Крокодил»,«Мийдодір», «Федорине горе», «Лікар Айболить», «Муха-цокотуха» та ін.).
5.       Малі жанри у творчості К.Чуковського: вірші - «перевертні», загадки.

ІІ. Практичне завдання

1. Прочитати твори: «Телефон», «Тараканище», «Федорино горе», «Айболит», «Путаница», «Мойдодыр», «Краденое сонце», «Чудо-дерево», «Черепаха», «Муха Цокотуха» (вивчити напам’ять).
2. Створити колаж за творами К.Чуковського (герої творів) «Чудо-дерево».
3. Розробити літературну вікторину «Дорогами казок К. Чуковського» для учнів початкової школи.

 Тема. С.Я. Маршак – відомий поет, драматург і перекладач, автор багатьох творів для дітей.

План

1. Творчість С. Маршака для дітей.
2. Вірші С. Маршака про професії.
3. Сатира і гумор у творчості С. Маршака.
4.  Лірична поема «Різнобарвна книга»
5.  Поетична енциклопедія для дітей «Веселі подорожі від «А» до «Я».
6. Казки С. Маршака

Практичне завдання:
1) Прочитати твори: «Пожар», «Багаж», «Ось такий неуважний», «Кіт і лодирі» ( вивчити напам’ять), «Різнобарвна книга», «Веселі подорожі від «А» до «Я». «Казка про дурного мишеня», «Казка про розумного мишеня», п’єса-казка «Дванадцять місяців».
2) Аналіз творів: тема, ідея, лексика, значення для дітей молодшого шкільного віку.
 

21. 03. 2022 року

Тема. А.Л. Барто – дитяча поетеса та письменниця.

План

     1. А.Л. Барто – дитяча поетеса та письменниця.
    2.  Гумористичні твори поетеси. 
     3. Твори А. Барто для молодших школярів.
     4. Поема «Звенигород». Особливості твору.
Практичне завдання:

1)  Прочитати  твори «До школи», «Перший урок», «Льошенька, Льошенька», «Стомлений Петрусь», «Митько-Лінько». Першу частину із збірника «Машенька» вивчити вірш напам’ять, поема «Звенигород».

2)  Аналіз творів: тема, ідея, лексика, значення для дітей молодшого шкільного віку. Портрети дітей у збірці «Машенька», у збірці «Іграшки».

І. Тема. Творчість М.М. Пришвіна для дітей.
План

1. М. Пришвін – тонкий знавець природи. Особливості творів письменника
2. Збірка оповідань письменника – «Золотий луг».
3. Цикл творів «Ярик».
4. Єдність людини й природи у казці «Комора сонця».

Практичне завдання:
1. Прочитати твори: «Золотий луг», «Старий гриб», «Лисиччин хліб», «курка на стовпах», «Діти та каченята», «Ярик», «Лада», «Ковток молока»  «Комора сонця».
2.  Аналіз творів.
 
ІІ. Тема. Творчість В.В. Біанкі.
План
1.Творчий шлях  письменника.
2. Різноманітність жанрів у творчості письменника ( очерки, оповідання, казки, казкові повісті).
3. «Лісова газета» - фонологічний календар природи, енциклопедія знань про природу.
Практичне завдання:
1. Прочитати твори: «Теремок», «Хто чим співає», «Чий ніс кращий?», «Лісові будиночки», «Чиї це ноги?», «Пригоди Мурав’їшки», "Лісова газета".
2. Аналіз творів.
ІІІ. Надіслати список творів письменників, що вивчаються у початкових класах. (підручники 1-4 класів. Авт. І. Лапшина, М. Зорька)
 Конспект надіслати на електронну пошту до 24. 04. 2021.

28.03. 2021 року
І.Тема. Огляд творчості Б.С. Житкова для дітей.
План
1. Творчість Б. Житкова для дітей.
2. Особливості творів Б. Житкова на морську тематику.
3. Книга «Що я бачив?» - художня енциклопедія для дітей.
Практичне завдання:
1. Прочитати твори: «Про мавпочку», «Про слона»,  «Пудя», «На льдине», «Завал на дорозі»; морські оповідання:  «На воді», «Під водою», «Над водою». 
2.  Аналіз творів.
 
ІІ. Тема. Творчість М.М. Носова.
План
1.Творчий шлях  письменника.
2. Поєднання веселого і серйозного у творах М. Носова.
3. Казка-трилогія М.Носова.
Практичне завдання:
1. Прочитати твори: «Мишкова каша», «Живий капелюх», «Весела сімейка», «Огірки»,
«Фантазери», «Телефон».
2. Аналіз творів.
Намалювати ілюстрації до творів Б. Житкова «На воді», «Під водою», «Над водою».

23.03.2021. 

Уважаемые студенты! Задание на неделю.

Тема. К.Д. Ушинский.

План.

1. Педагогические взгляды К. Ушинского на развитие детской литературы.

2. Учебники К. Д. Ушинского "Детский мир", "Родное слово".

3. Анализ произведений ."Четыре желания", "Как рубашка в поле выросла", "Умей обождать", "История одной яблоньки", "Проказы старухи зимы".

Анализ произведений: тема, идея, план, лексика.

30. 03. 2021

Уважаемые студенты, задание на неделю.

І. Тема. Творчество Л. Н. Толстого для детей.

План

1. Л. Толстой о проблемах детского образования.
2. Книги Л. Толстого «Азбука», «Новая азбука». Их значение.
3. Тематическое и жанровое разнообразие произведений писателя.
4. Анализ произведений:«Филиппок», «Косточка», «Девочка и грибы», «Корова», «Орёл», «Лев и собачка», «Лев и мышь», «Старик и яблони», «Старый дед и внучек», «Акула», «Прыжок».
5. ІІ. Провести сравнительный анализ произведений К.Ушинского и Л. Толстого, записывая результаты в таблице:

Сравнительный анализ произведений для детей К.Ушинского и Л. Толстого

Общее
К. Ушинский	Л. Толстой
Отличие
К. Ушинский	Л. Толстой

 

Заполненную таблицу переслать на электронную почту до 02.04. 2021г. для оценивания выполненного практического задания.

ІІІ. Создать презентацию к басне (Л. Н. Толстой. «Старик и яблони», «Старый дед и внучек», «Лев и мышь» – на одну из предложенных).

 Выполнить модульную контрольную работу и прислать на электронную почту для проверки до 02.04.2021.

ІІІ. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

1. Хто з письменників відкрив школу для сільських дітей у Ясній Поляні?

А) О. Пушкін;

Б) К.Ушинський;

В) Л Толстой;

Г) П. Єршов.

2. Яка з казок не належить О. Пушкіну?

     А) «Казка про рибака та рибку»;

     Б) «Казка про золотого півника»;

     В) «Казка про попа і його робітника  Балду»;

     Г) «Горбоконик».

3. Визначте жанр твору Л. Толстого «Старий дід і внучок»

     А) Байка;

     Б) Казка;

     В) Сатиричний вірш;

     Г) Байка-бувальщина.

4. Визначте головну думку оповідання К. Ушинського «Сліпий кінь»

      А) потрібно поважати старих людей;

      Б) найстрашніше в житті – байдужість;

      В) ми відповідаємо за тих, кого приручили;

      Г) необхідно берегти природу.

5.Як звали царя у казці О. Пушкіна « Про золотого півника »?

     А) Гвідон;

     Б) Дадон;

     В) Чорномор;

     Г) Салтан.

6. До якого твору є вступом вірш О.Пушкіна «Край лукомор’я дуб зелений»?

      А) «Казка про мертву царівну та семох богатирів»;

      Б) «Казка про царя Салтана»;

      В) «Казка про рибака та рибку»;

      Г) «Руслан і Людмила».

7. Скільки казок, що увійшли в коло дитячого читання, налічується у творчості   О. Пушкіна?

      А) 5;

      Б) 4;

      В) 6;

      Г) 8.

8. В якому селі відбувалися події у творі М.Нєкрасова «Дідусь Мазай і зайці»

      А) Білі Степи;

       Б) Старі Вєжі;

       В) Нові Двори;

       Г) Здорові Велетні.

9. Книга  К. Ушинського «Російське слово – це

А) Філософський трактат;

Б) Педагогічний твір;

В) науковий твір;

Г) Навчально-пізнавальна література.

10. Установіть відповідність

А) О. Пушкін                                                                  1) Мазай

Б)  П. Єршов                                                                  2)  Дадон

В)  М. Некрасов                                                             3) Іван дурак

11. Рядки  «Ветер, ветер! Ты могуч, ты гоняешь стаи туч…» з твору:

1. «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»;

2. «Горбоконик»;

3. «Казка про царя Салтана»;

4. «Казка про ведмедиху».

12.Який навчальний посібник, був створений К. Ушинським:

1. «Селянські діти»

2. «Дитячий світ»

3. «Азбука»

13. Творчість, якого письменника включає 629 творів для дітей і «Азбуку», яка була створена у 1872 році:

1. Л. М. Толстого;

2. В. А. Жуковського;

4. О.С. Пушкина;

5. К.Д. Ушинського.

14. Визначте  автора уривку:

Был мальчик, звали его Филипп. Пошли раз все ребята в школу. Филипп взял шапку и хотел тоже идти. Но мать сказала ему:

– Куда ты, Филиппок, собрался?

– В школу.

– Ты ещё мал, не ходи, – и мать оставила его дома.

А) К.Д. Ушинський,

Б) Л.М. Толстой,

В) М.О. Некрасов,

15. Визначте автора уривку:

За горами, за лесами,

За широкими морями,

Против неба - на земле

Жил старик в одном селе.

У старинушки три сына:

Старший умный был детина,

Средний сын и так и сяк,

Младший вовсе был дурак.

А) О. Пушкін,

Б) П. Єршов,

В) В. Жуковський,

16. Продовжіть рядок

Я проводил их всё тем же советом:

«……………………………………

17. Хто написав вірш, що починається зі слів: «Зима недаром злится прошла ее пора...»:

А) М. Некрасов;

Б) В. Жуковський

В) О. Пушкін

18.  У «Казці про рибака та рибку» О. Пушкіна будова, в якій жили

старий із старою до появи в їх житті золотої рибки – це.

а) землянка

б) сарай

в) хатинка

г) терем

19. Хто це? Автор та назва твору.

"Все бока его изрыты,
Частоколы в рёбра вбиты,
На хвосте село стоит;
Мужики на губе пашут,
Между глаз мальчишки пляшут..."

20. Хто це? Назва казки та її автор?

"Белолица, черноброва,
Нраву кроткого такого,
И жених сыскался ей-
Королевич Елисей"